Бартоломео Альтомонте

Бартоломео Альтомонте (відомий також, як Гогенберг) (нім. Bartolomeo Altomonte; 12 лютого 1694, Варшава, Річ Посполита — 11 листопада 1783, Санкт-Флоріан, Австрійська імперія) — італійсько-австрійський художник епохи бароко.

Бартоломео Альтомонте
нім. Bartholomäus Altomonte[1]

Народження 24 лютого 1694(1694-02-24)[2][3] або 24 лютого 1702(1702-02-24)[4]
Варшава, Річ Посполита
Смерть 11 листопада 1783(1783-11-11) або 12 вересня 1779(1779-09-12)
  Санкт-Флоріанd, Лінц-Ланд, Верхня Австрія, Австрія
Країна  Річ Посполита[1]
 Ерцгерцогство Австрія[1]
Діяльність художник
Батько Мартин Альтомонте[1]
Роботи в колекції галерея Бельведер

CMNS: Бартоломео Альтомонте у Вікісховищі

Біографія ред.

Син італійського живописця Мартина Альтомонте, який працював при дворі польського короля Яна III Собеського.

Перші уроки живопису отримав у батька. У 1717 році вирушив вчитися до Італії, після чого, так і не повернувся до Польщі. Учень Даніеля Грана.

Творчість ред.

Більшу частину свого життя провів в Лінці.

Автор декількох великих фресок. Працював переважно в австрійських монастирях, таких як монастир святого Флоріана, зокрема, в 1750 році прикрасив стелю бібліотеки монастиря величною фрескою, що зображає «Шлюбний союз Чесноти і Мудрості, укладений за допомогою Релігії та навчань Августина».Також працював в Адмонтському та Зайтенштеттенському абатствах.

На думку фахівців вважається одним з останніх великих художників барокових алегорій, при тому, що багато художників його часу схилялися більше до стилю рококо.

Галерея ред.

Примітки ред.

Посилання ред.