Відкрити головне меню

Адигейська автономна область

Адыгэ AО
Адыге́йская AО
Адигейська автономна область
Адигейська (Черкеська) АО Flag
1928–1991 Адигея Flag of Adygea.svg
Розташування Адигейської AO
Територіальні зміни Адигейської АО у 1936-1962
Столиця Майкоп
Форма правління Автономна область СРСР
Історичний період ХХ століття
 - Засновано 3 серпня 1928
 - Ліквідовано 3 липня 1991
Сьогодні є частиною Росія Росія

Адигейська автономна область, Адигейська АО — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала 27 липня 1922 — 16 травня 1992.

Столиця — Майкоп (до 1936 року — Краснодар).

ІсторіяРедагувати

 
Кавказ під час підвищення статусу Адигеї до рівня республіки
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесла до російської конституції поправку, що перетворило Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР
  • 5 жовтня 1990 позачергова сесія Адигейської обласної Ради народних депутатів прийняла рішення про підвищення статусу Адигеї до рівня самостійного суб'єкта РРФСР (республіки) і проголосила Адигейську Радянську Соціалістичну Республіку, (рішення не мало юридичної сили).
  • 15 грудня 1990 вихід Адигеї зі складу Краснодарського краю узаконено Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що внесла зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[3]..
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесло в російську конституцію поправку, що перетворила Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР[4], але так і не була затверджена ним.
  • 21 квітня 1992 З'їзд народних депутатів Російської Федерації прийняв поправку до конституції РРФСР, яка перетворила Адигейську АО на Республіки Адигея[1]. Поправка набула чинності з моменту опублікування 16 травня 1992 у «Російській газеті»[5].

Адміністративний поділРедагувати

Станом на 1 січня 1985 до складу Адигейської АО входило 2 міста обласного підпорядкування:

і 7 районів:

  1. Гіагінський — станиця Гіагінська,
  2. Кошехабльський — аул Кошехабль,
  3. Красногвардійський — с. Красногвардійське,
  4. Майкопський — сел. Тульський,
  5. Октябрський — аул Октябрський,
  6. Теучезький — місто Теучезьк,
  7. Шовгеновський — аул Шовгеновський.

НаселенняРедагувати

Динаміка чисельності населення області:

Рік Площа, км² Населення, осіб
1930 3 015 113 700
1939 3 048 241 799[6]
1959 3 900 284 690[7]
1970 7 600 385 644[8]
1979 7 600 404 504[9]
1989 7 600 432 588[10]

Національний склад населення[11] згідно перепису 1979 року:

Національність Населення, осіб Кіл-сть, %
Росіяни 285 626 70,6
Адиги 86 388 21,4
Українці 12 078 3,0
Вірмени 6 359 1,6
Татари 2 415 0,6
Білоруси 2 244 0,6

ПриміткиРедагувати

  1. а б Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики»
  2. яОХЯНЙ ГЮЙНМНБ пятяп/пт. 1990-1993
  3. Закон РСФСР от 15 декабря 1990 г. "Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР"
  4. Закон РСФСР от 3 июля 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР в связи с преобразованием автономных областей в Советские Социалистические Республики»
  5. яОХЯНЙ ГЮЙНМНБ пятяп/пт. 1990-1993
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 2012-03-03. Процитовано 2015-05-24. 
  7. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-24. 
  8. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-24. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-24. 
  10. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-11-10. 
  11. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 2012-03-03. Процитовано 2015-05-24. 

Ресурси ІнтернетуРедагувати