Адам Станіслав Сапега
Адам Станіслав Сапега[7] (іноді Сапіга, пол. Adam Stanisław Sapieha; 4 грудня 1828, Варшава — 21 липня 1903, Бад-Райхенгалль, Баварія, Німеччина) — галицький польський політик, князь. Син князя Леона Людвіка Сапеги, батько князя Л. Сапеги.
| Адам Станіслав Сапега | |
|---|---|
| пол. Adam Stanisław Sapieha | |
 | |
| Народився |
4 грудня 1828[2][1] Варшава, Російська імперія[1] |
| Помер |
21 липня 1903[1] (74 роки) Бад-Райхенгаль, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія[1] |
| Поховання | Красичинський замок[1] |
| Країна |
 Австро-Угорщина Російська імперія |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Alma mater | Лондонський університет |
| Знання мов | польська[3] |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і член Палати панів Імперської Ради[d] |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Леон Людвік Сапега[4][1] |
| Мати | Ядвіга Сапіга[4][1] |
| У шлюбі з | Ядвіга Сангушко[1] |
| Діти | Леон Павел Сапіга[5], Владислав Леон Сапіга[4][5], Павел Сапіга[4][6], Адам Стефан Сапіга[4][6], Q123234000?[5], Q123234135?[6] і Prince Jean Sapieha-Kodenskid[6] |
| Нагороди |
 |
 | |
Життєпис ред.
Народився в м. Варшава. Учасник польського повстання 1863—1864, згодом очолював польський конспіративний «Національний уряд» (1877). 1861—1863, 1867—1876, 1883—1895 — посол Галицького крайового сейму, 1872—1879 — австрійського парламенту, із 1879 — член палати панів австрійського парламенту.
Як і його батько, Адам Сапега мав чималу симпатію до українського національного руху. Брав активну участь у спробах порозуміння з українськими політиками. Завзятий ворог москвофілів.
Наприкінці 1870-х — на початку 1880-х рр. регулярно інформував Папу Римського Лева XIII про проблеми Української греко-католицької церкви. 1886—1889 відігравав провідну роль у переговорах з українськими політиками («нова ера»). 1888—1889 фінансував видання відновленої «Правди». Після важкої хвороби самоусунувся від участі в угодових контактах.
Підтримував приязні стосунки з багатьма українськими діячами.
Помер у м. Райхенгалль (Баварія, Німеччина).
Сім'я ред.
22 квітня 1852 року одружився з Ядвігою Сангушко. Від їхнього шлюбу народилися:
- Владислав Леон Сапега (1853—1920), прапрадід королеви Бельгії Матильди
- Марія Ядвіга Сапега (1855—1929)
- Леон Павел Сапега (1856—1893)
- Гелена Марія Сапега (1855—1929)
- Павел Ян Сапега (1860—1934)
- Ян Пйотр Сапега (1865—1954)
- Адам Стефан Сапега (1867—1951), кардинал
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 107. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Sapieha, Adam Fürst // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 28. — S. 235.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 109. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 110. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Яцечко-Блаженко Т. Селяни із Більче-Золоте на фото ХІХ століття.
Джерела ред.
- Чорновол І. П. Сапіга Адам [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 452. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.