Аглікон
невуглеводна частина глікозиду, або сполука, що залишається після заміщення глікозильної групи глікозиду на водень
Агліко́н (рос. агликон, англ. aglycon) — невуглеводна частина глікозиду, або сполука[1], що залишається після заміщення глікозильної групи глікозиду на Гідроген. Може належати до аліфатичного, ароматичного (в тому числі до гетероциклічного) рядів. Зазвичай зв'язана з вуглеводною частиною через її аномерний атом.
Джерела
ред.- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- IUPAC Compendium of Chemical Terminology 2nd Edition (1997) 1995, 67, 1312
Посилання
ред.- Аглікон [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)