Агентство друку «Новини»
Агентство друку «Новини» (АПН) — радянське інформаційне агентство, також підривна та пропагандистська організація, філія Першого Головного управління КДБ СРСР, що займалось розвідкою та активними спецопераціями за кордоном. Створене 1961 року на основі Радінформбюро.
| АПН і APN | |
|---|---|
 Журнали, що видавалися АПН (1982) | |
| Тип | інформаційна агенція |
| Засновано | 3 квітня 1961 |
| Закриття (ліквідація) | 1991 |
| Штаб-квартира | Москва |
| Власник(и) | Рада Міністрів СРСР |
Було провідним інформаційним і публіцистичним органом радянських СРСР. Основне завдання: зовнішньополітична пропаганда. В першу чергу, формування позитивного образу СРСР, радянської людини і радянського способу життя.
Як з'ясувалося в порадянський час, в АПН під псевдонімами та «під прикриттям» фаху «журналіст» працювало чимало офіцерів радянської розвідки у відставці та їх колишніх закордонних агентів з іноземних громадян, які втекли до СРСР від правосуддя у власних країнах.
Історія
ред.Засновниками АПН були Союз журналістів СРСР, Союз письменників СРСР, Союз радянських товариств дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами і товариства «Знання».
3 квітня 1961 року був прийнятий статут агентства. Відповідно до статуту АПН мало своєю метою «поширення за кордоном правдивої інформації про СРСР і ознайомлення радянської громадськості з життям народів зарубіжних країн».
Основною темою була зовнішня політика держави, політика роззброєння тощо. Радянські пропагандистські тексти, особливо газетні статті та передовиці, були не дуже прості для перекладу, в них, як правило, містилося чимало цитат із класиків марксизму-ленінізму, які було бажано не перекладати, а знайти і процитувати по вже наявних видань класиків на іноземних мовах. Перекладалися інформаційні добірки, нариси, статті, коментарі, уривки з художньої літератури, поезії і навіть казки для дитячих сторінок в зарубіжних виданнях АПН.
1963 року Георгієм Большаковим створений відділ теле- і кіноновин[1], пізніше перетворений у Головну редакцію телеінформації (ГРТИ) АПН під керівництвом А. Богомолова.
Представництва АПН знаходилися в більш ніж 120 країнах світу. Агентство видавало 60 ілюстрованих газет і журналів на 45 мовах світу разовим тиражем 4,3 млн примірників[2]. Видавництво АПН випускало понад 200 книг і брошур загальним тиражем близько 20 млн екземплярів у рік.
1980-го, після Олімпіади, АПН переїхало у нову будівлю на Зубовском бульварі. У новій будівлі з'явилися електричні друкарські машинки, нові швидкі телетайпи, також перші комп'ютери: німецькі «Роботрон», угорський «Відеотон» (останні дали можливість, першими в Москві, перевести картотеку агентства в електронний вигляд)[3].
27 липня 1990 р. на базі АПН було створено Інформаційне агентство «Новини» (ІАН). Представництва ІАН розташовувалися в 120 країнах. Агентство видавало 13 ілюстрованих журналів і газет. У вересні 1991 року ІАН було перетворено в Російське інформаційне агентство «Новости» (РІА «Новости»).
Керівники АПН
ред.- Бурков Борис Сергійович (1961—1970)
- Удальцов Іван Іванович (1970—1976)
- Толкунов Лев Миколайович (1976—1983)
- Наумов Павло Олексійович (1983—1986)
- Фалін Валентин Михайлович (1986—1988)
- Власов Альберт Іванович (1988—1990)
Цікаві факти
ред.В часи СРСР, використовуючи статус журналіста агентства, іноді працювали радянські розвідники:
- Георгій Большаков, творець відділу теле- і кіноновин, полковник ГРУ[1];
- під прикриттям АПН в США наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років працював полковник ГРУ Станіслав Луньов, завербований пізніше американськими спецслужбами[4];
- у 1980-х роках у Польщі в бюро АПН як журналіст працював співробітник ПГУ КДБ СРСР Григорій Якимишен[5].
- з жовтня 1960 року в агентстві працював Володимир Познер.
Примітки
ред.- ↑ а б Борис Шейнін.
- ↑ Наприклад, в США — Soviet Life, в Англії — бюлетень Soviet Weekly, в Індії — Soviet Land, дуже популярний в країні журнал, що випускався накладом 1,5 мільйона примірників, і багато інших. [1] [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Ця инопроверочная база прославилася на всю Москву, в агентство навіть водили екскурсії для обміну досвідом.
- ↑ Професор Плейшнер вийшов на явку. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- ↑ Шпионо-money [Архівовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.] // Нова газета № 26, 14 квітня 2008
Посилання
ред.- Волін: кулемет був перенацелен всередину. [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (один з керівників РІА Новини в 1990-ті роки про еволюцію агентства — від АПН до дня сьогоднішнього)
- Розповідь про життя ГРТИ АПН у книзі А. В. Анненського «Фанера над Парижем. Епізоди» (глава «Сімдесяті, Москва і область, ст. Болшево»)
- Ніна Вороніна: наша инопроверочная база прославилася на всю Москву [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.] // РІА, 13.01.2016
- З дня створення АПН 55 років: неказенный склад і правдива інформація [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // РІА, 3.04.2016