Агабальянц Едуард Гаспарович

Едуард Агабальянц
Агабальянц Едуард Гаспарович.jpg
Народився 4 липня 1932(1932-07-04)
Ростов-на-Дону, РСФРР, СРСР
Помер 5 серпня 1996(1996-08-05) (64 роки)
Київ, Україна
Країна Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Державний університет Молдови
Заклад Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України
Посада завідувач відділу
Звання професор
Ступінь доктор хімічних наук
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Едуа́рд Гаспа́рович Агабалья́нц (1932—1996) — хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1973), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969).

ЖиттєписРедагувати

Народився 1932 року в місті Ростов-на-Дону. 1957-го закінчив Кишинівський університет. В 1957—1958 роках працював хіміком-аналітиком у Центральній науково-дослідній лабораторії «Цукробурякотресту» в Краснодарі; протягом 1958-1962-х — молодший науковий співробітник у Краснодарському філіалі Всесоюзного НДІ нафти. В 1962—1967 роках — аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР.

В 1967-1977-х — старщий науковий співробітник Інституту колоїдної хімії та хімії води АН УРСР. З 1977 по 1991 рік — старший науковий співробітник, керівник структурної лабораторії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Від 1991 по 1996 рік — старший науковий співробітник Інституту сорбції і проблем ендоекології НАНУ.

Дослідження полягали у галузі фізико-хімічної механіки термосолестійких промивальних рідин.

Опрацював новий науковий напрям — одержання дисперсних матеріалів і спеціальних покриттів, вплив на властивості і регулювання агрегативності і структурної стійкості водних та неводних систем даних матеріалів в екстремальних умовах.

Розробив наукові основи одержання нових сорбційних матеріалів на основі природних глинистих мінералів (палигорськіт, вермикуліт та інші) для освітлення й стабілізації водних розчинів різного типу.

Серед робіт:

  • «Методи фізико-хімічного контролю бурових глинистих суспензій», 1965
  • «Палигорскіт в бурінні», 1966 (співавтор)
  • «Термосолестійкі промивні рідини на основі палигорскіту», 1970 (співавтор)
  • «Методи фізико-хімічного аналізу промивних рідин», 1972 (співавтор)
  • «Промивні рідини для ускладнених умов буріння», 1982
  • «Друге народження мінералів», 1983.

Лауреат Державної премії УРСР 1969 року — за роботу «Розробка проблеми фізико-хімічної механіки термосолестійких дисперсій глинистих мінералів»; співавтори Ничипоренко Сергій Петрович, Круглицький Микола Миколайович, Овчаренко Федір Данилович.

Помер 1996 року в Києві.

ДжерелаРедагувати