Відкрити головне меню

Автолік з Пітани ( Αυτόλυκος ὁ Πιταναίος, бл. 360 р. до н. е. — бл. 290 р. до н. е.) — давньогрецький астроном і математик.

De sphaera quae movetur liber, 1587

ТвориРедагувати

Автоліку належать трактати «Про рухому сферу» ( περὶ κινουμένης σφαίρας) і «Про сходи і заходи» ( περὶ επιτολῶν καὶ δύσεων). Обидва вони стосуються питань геометрії на сфері в застосуванні до астрономії. Ці трактати є найдавнішими математичними творами, які цілком дійшли до наших днів.

Автолік вивчає сферу, що рівномірно обертається навколо осі, і кругові перерізи на ній: меридіани, паралелі і похилий круг екліптики. Виклад, однак, ведеться чисто геометричною мовою і астрономічні терміни не застосовуються. Ввівши поняття горизонту, Автолік розглядає рух точок поверхні сфери по відношенню до нього. Досліджуються різні положення горизонту, коли він перпендикулярний до осі, проходить через полюси і нахилений до осі. Досліджуються також сходи та заходи точок, що лежать на екліптиці.

ПерекладиРедагувати

Праці Автоліка було перекладено на арабську мову в IX — початку X століття в числі перших грецьких творів, що зацікавили східних вчених. Переклад трактату «Про рухому сферу» здійснив Ісхак ібн Хунайн ан-Насрані. Трактат «Про сходи і заходи» переклав Куста ібн Лукка ал-Баалбакі. Ці переклади тоді ж були переглянуті знаменитим математиком Сабітом ібн Коррою. Пізніше, в XIII столітті, твори Автоліка прокоментував Насир ад-Дін ат-Тусі.

Пам'ятьРедагувати

На честь Автоліка названий кратер на Місяці.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

Тексти та перекладиРедагувати

ДослідженняРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати