Автолік з Пітани
Автолік з Пітани (Αυτόλυκος ὁ Πιταναίος, бл. 360 р. до н. е. — бл. 290 р. до н. е.) — давньогрецький астроном і математик.
| Автолік з Пітани | |
|---|---|
| грец. Αυτόλυκος ὁ Πιταναίος | |
| Ім'я при народженні | дав.-гр. Αυτόλυκος[1] |
| Народився |
360 до н. е.[2][3] Pitaned, Çandarlıd, Дікілі, Ізмір (іл), Туреччина[3] |
| Помер | 290 до н. е.[2][3] |
| Діяльність | математик, астроном |
| Галузь | астрономія і математика |
| Знання мов | давньогрецька |
Твори ред.
Автоліку належать трактати «Про рухому сферу» ( περὶ κινουμένης σφαίρας) і «Про сходи і заходи» ( περὶ επιτολῶν καὶ δύσεων). Обидва вони стосуються питань геометрії на сфері в застосуванні до астрономії. Ці трактати є найдавнішими математичними творами, які цілком дійшли до наших днів.
Автолік вивчає сферу, що рівномірно обертається навколо осі, і кругові перерізи на ній: меридіани, паралелі і похилий круг екліптики. Виклад, однак, ведеться чисто геометричною мовою і астрономічні терміни не застосовуються. Ввівши поняття горизонту, Автолік розглядає рух точок поверхні сфери по відношенню до нього. Досліджуються різні положення горизонту, коли він перпендикулярний до осі, проходить через полюси і нахилений до осі. Досліджуються також сходи та заходи точок, що лежать на екліптиці.
Переклади ред.
Праці Автоліка було перекладено на арабську мову в IX — початку X століття в числі перших грецьких творів, що зацікавили східних вчених. Переклад трактату «Про рухому сферу» здійснив Ісхак ібн Хунайн ан-Насрані. Трактат «Про сходи і заходи» переклав Куста ібн Лукка ал-Баалбакі. Ці переклади тоді ж були переглянуті знаменитим математиком Сабітом ібн Коррою. Пізніше, в XIII столітті, твори Автоліка прокоментував Насир ад-Дін ат-Тусі.
Пам'ять ред.
Див. також ред.
Література ред.
Тексти та переклади ред.
- Грецький текст зі схоліями (1885)
- Серія «Collection Budé»: Autolycos de Pitane. La Sphère en mouvement. Levers et couchers héliaques. Testimonia. Texte établi et traduit par G. Aujac, avec la collaboration de J.-P. Brunet et R. Nadal. 2e tirage 2002. 340 p. ISBN 978-2-251-00071-8
Дослідження ред.
- Матвиевская Г. П. Очерки истории тригонометрии. — Ташкент: Фан, 1990.
- Матвиевская Г. П. Сферика и сферическая тригонометрия в древности и на средневековом востоке. [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] Развитие методов астроном. исследований. — Вып. 8. — М.-Л., 1979.
Ресурси Інтернету ред.
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118924044 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.