Автозаводська вулиця (Київ)

вулиця в Оболонському районі міста Києва, місцевість Пріорка

Автозаводська́ ву́лиця — вулиця в Оболонському районі міста Києва, місцевість Пріорка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка, Резервної і Добринінської до Полярної вулиці.

Автозаводська вулиця
Київ
На початку вулиці
МісцевістьПріорка
РайонОболонський
Колишні назви
892-га Нова
Загальні відомості
Протяжність2,5 км
Координати початку50°29′54.85″ пн. ш. 30°27′45.00″ сх. д. / 50.49857° пн. ш. 30.46250° сх. д. / 50.49857; 30.46250
Координати кінця50°31′12.40″ пн. ш. 30°27′13.03″ сх. д. / 50.52011° пн. ш. 30.45362° сх. д. / 50.52011; 30.45362
поштові індекси04074, 04114
Транспорт
Найближчі станції метро «Оболонь»
 «Мінська»
 «Героїв Дніпра»
АвтобусиА 32, 41-Д (по вул. Полярній);
102 (по вул. Ярослава Івашкевича)
ТрамваїТ 12, 17, 19;
11, 16 (по вул. Семена Скляренка)
ТролейбусиТр 24, 36 (по вул. Ярослава Івашкевича;
6, 32, 33 (по вул. Полярній)
Маршрутні таксіМт  227, 472, 537, 525 (по вул. Полярній); Мт  180, 512, 530 (по вул. Ярослава Івашкевича)
Зупинки громадського транспорту"Інститут імені Бакуля", "Вулиця Лугова", "Вулиця Пріорська", "Вулиця Дубровицька", "Вулиця Миколи Гулака", "Вулиця Полярна"
Найближчі залізничні станціїз. п. Пріорка (на початку)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10002
У проєкті OpenStreetMapr530692
Мапа
Мапа
CMNS: Автозаводська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Казанська, Боровиковського, Попова, Шахтарська, Ярослава Івашкевича, Лугова, Радомишльська, Пріорська, Дубровицька, Берестецька, Миколи Гулака, Автозаводський провулок і вулиця Академіка Навашина.

Історія

ред.

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 892-га Нова. Сучасна назва — з 1953 року[1]. Згодом до неї приєднано більшу частину Старозабарської вулиці. Остання виникла в XIX столітті (назва — від місцевості Забара). Решту Старозабарської вулиці, що простяглася від Автозаводської (поблизу вулиці Пріорської) до вулиці Академіка Навашина і зберігала свою первісну назву, ліквідовано у 1983 році в зв'язку зі знесенням старої забудови.

Установи та заклади

ред.

Заклади науки та освіти

ред.

Медичні заклади

ред.
  • Протитуберкульозний диспансер № 1 (№ 68)

Промисловість

ред.
  • Третій Київський авторемонтний завод (№ 76)

Пам'ятники та меморіальні дошки

ред.

Будинок № 2, в якому розташований Інститут надтвердих матеріалів, є пам'яткою історії. У ньому працювали в 1956–1978 роках Герой Соціалістичної Праці (1963), засновник і перший директор інституту Валентин Бакуль, а в 1960–1970 роках — Максим Бабич. На будинку встановлені меморіальні дошки:

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела

ред.