Август Крог
| Август Крог | |
|---|---|
| дан. Schack August Steenberg Krogh | |
 | |
| Народився |
15 листопада 1874 Гренаа |
| Помер |
13 вересня 1949 (74 роки) Копенгаген |
| Країна |
 Данія |
| Діяльність | лікар, зоолог, педагог, викладач університету, фізіолог |
| Alma mater |
Копенгагенський університет Aarhus Katedralskoled |
| Галузь | Фізіологія |
| Заклад | Університет Копенгагена |
| Науковий ступінь | Danish PhDd[1] |
| Аспіранти, докторанти | Poul Brandt Rehbergd |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Саксонська академія наук Леопольдина Шведська королівська академія наук Королівське фізіографічне товариство в Лундіd Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | дослідження механізму регуляції просвіту капілярів |
| У шлюбі з | Marie Kroghd |
| Діти | Bodil Schmidt-Nielsend |
| Нагороди | |
 Август Крог у Вікісховищі | |
Шек Август Стінберген Крог (Август Крог, дан. Schack August Steenberg Krogh; 15 листопада 1874, Гренаа — 13 вересня 1949, Копенгаген) — данський фізіолог (з румунським корінням по материнській лінії), професор факультету зоофізіології в Університеті Копенгагена в 1916-1945 роках. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини в 1920 році за відкриття регуляторних механізмів капілярного мотора.
Біографія ред.
Шек Август Стінберг Крог народився в Ютландії 15 листопада 1874 року в родині корабельника Вігго Крога та його дружини Марі Дречман. Його шкільним учителем був відомий данський арахнолог Вільям Серенсен[pl], який стимулював розвиток хлопця вбік природничих наук, зокрема експериментальної фізіології.
1893 року Крог поступив до Копенгагенського університету на медичний факультет. Проте за певний час він зацікавився зоологією. З 1897 року він почав працювати в лабораторії фізіолога Християна Бора. Крог працював з Бором протягом 10 років — до 1907 року, коли вони припинили спілкування через незгоду щодо механізмів газообміну між кров'ю та альвеолами легень.
У 1902 році Август Крог на запрошення свого приятеля ботаніка Мортена Порсильда[en] взяв участь у експедиції до Північної Гренландії, де вивчав вміст кисню та вуглекислого газу в воді. Він самостійно розробив прилади для вимірювання цих газів для вивчення газообміну в полярних організмів. Однак під час експедиції його більше зацікавив глобальний рівень вуглекислого газу. Внаслідок своїх вимірів він зробив висновок, що, хоча океан має велику буферну ємність для вуглекислого газу, промислове спалювання вугілля призведе до значного підвищення вуглексилого газу в атмосфері, що за даними його сучасника Сванте Арреніуса неминуче приведе до потепління клімату[2].
1908 року він здійснив ще одну експедицію до Гренландії, цього разу зі своєю дружиною, де вони дослідили вплив багатої на білки дієти з тюленячого м'яса на здоров'я інуїтів.
10 жовтня 1903 року Крог захистив дисертацію на тему «Щодо шкірного та легеневого дихання в жаб».
1908 року Крога обрали асоційованим професором зоофізіології Копенгагенського університету. 1916 він здобув посаду ординарного професора.
Крог був організатором першого виробництва інсуліну в Данії. Завдяки цьому вдалося врятувати тисячі хворих на діабет першого типу людей, зокрема й власну дружину Крога. Підприємство з виробництва інсуліну було неприбутковим, а всі доходи від його діяльності спрямовуввлися на наукові й клінічні дослідження[3]
Родина ред.
1905 року Август Крог одружився з Біртою Марі Йоргенссон[en], студенткою медичного факультету, яка закінчила навчання 1907 року, а 1910 року захистила дисертацію доктора медицини.
Науковий внесок ред.
Перші наукові дослідження Август Крог провів у лабораторії Християна Бора, вивчаючи газообмін у жаб. Він здійснював кропіткі виміри щодо виділення вуглекислого газу та поглинання кисню. Крог приділяв багато уваги порівняльній фізіології, тому в підсумковій праці порівняв шкірний і легеневий газообмін у вугра, жаби, черепахи та голуба, і показав, що швидкість шкірного газообміну визначається тонкістю шкірних покривів та кількістю капілярів у них. По цих даних він захистив дисертацію 1903 року та опублікував дві наукових статті[2].
Під час перебування в лабораторії Бора Крог також разом з іншим учнем Бора, Вільгельмом Мааром[da] переклав працю данського дослідника Нільса Стеєнсена. Також вивчаючи газообмін у личинок комах, Крог зацікавився, як вони контролюють власну плавучість, і присвятив цьому питанню кілька праць[2].
Нагороди та звання ред.
- Почесний член Індійської академії наук (1947)[4]
Примітки ред.
- ↑ Krogh, Schack August Steenberg
- ↑ а б в Larsen E. H., Hoffmann, E., Hedrick, M. S., & Wang, T. (2021). August Krogh's contribution to the rise of physiology during the first half the 20th century. Comparative biochemistry and physiology. Part A, Molecular & integrative physiology, 256, 110931. https://doi.org/10.1016/j.cbpa.2021.11093 (англ.)
- ↑ Sonne, O. (2020). Nobelprisen i Fysiologi eller Medicin 1920 til August Krogh. Dansk Medicinhistorisk Aarbog, 48, 129—154(дан.)(англ.)
- ↑ Prof. Schack August Steenberg Krogh. Indian Academy of Sciences, Bengaluru(англ.)
Джерела ред.
- Larsen, E. H., Hoffmann, E., Hedrick, M. S., & Wang, T. (2021). August Krogh's contribution to the rise of physiology during the first half the 20th century. Comparative biochemistry and physiology. Part A, Molecular & integrative physiology, 256, 110931. https://doi.org/10.1016/j.cbpa.2021.11093 (англ.)
- August Krogh — Biographical. NobelPrize.org. Nobel Prize Outreach AB 2023. Thu. 27 Apr 2023. From Nobel Lectures, Physiology or Medicine 1901—1921, Elsevier Publishing Company, Amsterdam, 1967(англ.)
- Ян Ліндстен (2 April 2001) Schack August Steenberg Krogh — A versatile genius. NobelPrize.org. Nobel Prize Outreach AB 2023. Thu. 27 Apr 2023(англ.)
- Zimmer H. G. (2006). August Krogh. Clinical cardiology, 29(5), 231—233. https://doi.org/10.1002/clc.4960290514 (англ.)
- Біографія Августа Крога на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 8 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Schack August Steenberg Krogh на Гугл. Академія
- August Krogh. arkiv.dk(англ.)(дан.)
- AUGUST KROGH (1874—1949) THE PHYSIOLOGIST'S PHYSIOLOGIST
JAMA. 1967;199(7):496-497. doi:10.1001/jama.1967.03120070108022 (англ.)