Авауцька різанина
Різанина в Авауку[1][2] або Вундед-Ні Аляски[3] — бійня членів племені алутіік (інша назва сугпіак) у квітні 1784 року на Скелі Притулку біля острова Кадьяк, яку влаштували 130 озброєних російських поселенців і канонірів із компанії «Шеліхов-Голіков» на чолі з торговцем хутром Григорієм Шелеховим.
| Авауцька різанина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Поселення Шеліхова на літографії 1802 | |||||
| |||||
Історія
ред..jpg)
З 1775 р. Шелехов торгував з корінними жителями Аляски на Курильських та Алеутських островах сучасної Аляски. У квітні 1784 року він повернувся і заснував поселення на острові Кадьяк та узбережжі материка. Місцеві спочатку чинили опір, а потім втекли до відокремленого кекур острова Скеля Притулку (Аваук мовою Алутіік, приблизно означає «де хто оніміє»[4]), напроти Старої гавані в архіпелазі Кадьяк.[5]
Російські «промишленники» напали на людей на острові, стріляючи з вогнепальної зброї і гармат, убивши, за оцінками, 200—500[3] чоловіків, жінок та дітей. Деякі джерела стверджують, що кількість вбитих складала близько 2000[6] або 3000 осіб. Після нападу на Авауці Шеліхов стверджував, що захопив понад 1000 людей, затримавши близько 400 як заручників, включаючи дітей. Росіяни не зазнали жертв.
Ця різанина була поодиноким випадком, але насильство та захоплення заручників призвели до того, що російські торговці повністю підкорили алутіік.[7] Каспек (Qaspeq), був алютіімом, якого в дитинстві взяли в заручники з Кадьяка; його виховували в рабстві росіяни. Вивчивши російську мову, він став для них перекладачем з Алутіік. Каспек видав острів-притулок, що знаходиться неподалік від острова Уналашка.[8]
Більше ніж через п'ять десятиліть після різанини Арсенті Амінак, старий член племені, який пережив різанину, повідомив про ці події Генріку Йохану Холмбергу (1818—1864), фінському натуралісту та етнографу.[9] Холмберг збирав дані для російського губернатора Аляски.[10]
Наслідки
ред.1784—1818 роки називали найтемнішим періодом історії сугпіаків, оскільки росіяни погано ставилися до людей. Вони також страждали від інфекційних захворювань, мимоволі занесених росіянами.[11]
В даний час налічується близько 3 000 алутііків, з них володіє рідною мовою не більше 400.[12]
Див. також
ред.Список літератури
ред.- ↑ Sven Haakanson, Jr. (2010), «Written Voices Become History» [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.]. In Being and Becoming Indigenous Archaeologists. George Nicholas (editor). Left Coast press, Inc., 2010
- ↑ Afognak Village Timeline. Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ а б John Enders (1992), «Archaeologist May Have Found Site Of Alaska Massacre» [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.], The Seattle Times, Sunday, August 16, 1992
- ↑ Finding Refuge, PBS, NETA, first release 3 Oct. 2015.
- ↑ Gordon L. Pullar, «Ethnographie historique des villages sugpiat de Kodiak à la fin du XIXe siècle». In Giinaquq = Like a Face: Sugpiaq masks of the Kodiak archipelago (editors: Sven Haakanson Jr. and Amy Steffian), 2009 University of Alaska Press. {En 1784, peu après la prise de contrôle de l'île de Kodiak par les Russes qui avait entraîné le massacre de centaines de Sugpiat à Awa'uq (Refuge Rock), le marchand russe Grigorii Shelikhov prit en otage les enfants de reponsables sugpiaq pour les avoir sous son controle er, ainsi, contrôler tout leur peuple.}
- ↑ Ben Fitzhugh (2003), The Evolution of Complex Hunter-Gatherers: archaeological evidence from the North Pacific, New York: Kluwer Academic/Plenum Publishers, 2003
- ↑ Aron L. Crowell (2001), Looking Both Ways, Heritage and Identity of the Alutiiq People. Fairbanks: University of Alaska Press, 2001
- ↑ Richard A. Knecht, Sven Haakanson, and Shawn Dickson (2002). «Awa'uq: discovery and excavation of an 18th century Alutiiq refuge rock in the Kodiak Archipelago [Архівовано 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]». In To the Aleutians and Beyond:, Bruno Frohlich, Albert S. Harper, and Rolf Gilberg, editors, Pp. 177—191. Publications of the National Museum Ethnographical Series, Vol. 20. Department of Ethnography, National Museum of Denmark, Copenhagen. the Anthropology of William S. Laughlin.
- ↑ Drabek, Alisha Susana 2012. Liitukut Sugpiat'stun (we are learning how to be real people): Exploring Kodiak Alutiiq literature through core values [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]. PhD dissertation. University of Alaska at Fairbanks, Fairbanks, Alaska, December 2012.
- ↑ Miller, Gwenn A. (2010). Kodiak Kreol: Communities of Empire in Early Russian America. Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4642-9.
- ↑ Lydia T. Black (1992), «The Russian Conquest of Kodiak.» In: Anthropological Papers of the University of Alaska. Vol. 24, Numbers 1-2. Fall. Department of Anthropology, University of Alaska Fairbanks
- ↑ Гарматний, Юрій (субота, 30 вересня 2017 р.). Юрій Гарматний: «Русский мир» в Америке: истребление алеутов. Юрій Гарматний. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2021.