Відкрити головне меню

Єго́р Трохи́мович Абаку́мов (1895(1895), містечко Юзівка, тепер Донецьк — 30 жовтня 1953, Москва) — радянський діяч вугільної промисловості. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Абакумов Єгор Трохимович
Народився 20 лютого (4 березня) 1895
Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 30 жовтня 1953(1953-10-30) (58 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність вугільна промисловість
Alma mater Московський державний гірничий університет (1930)
Володіє мовами російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Батько Абакумов, Трохим
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»800thMoscowRibbon.pngСталінська премія
Звання гірничий генеральний директор І-го рангу

БіографіяРедагувати

Народився в родині шахтаря. Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці робітником на вугільних шахтах Донбасу.

Брав участь у громадянській війні на території Донбасу, воював проти білогвардійських військ.

Член РКП(б) з 1918 року.

З 1920 року — на керівній роботі у вугільній промисловості Донбасу. Був керуючим Будьоннівського рудоуправління на Донбасі.

Без відриву від виробництва вступив до Московської гірничої академії, після її поділу на шість вузів в 1930 році закінчив Московський державний гірничий інститут.

Працював на будівництві Московського метрополітену: з 1933 року — 1-й заступник начальника, в 19351939 роках — начальник «Метробуду».

Один з авторів ряду нових методів роботи: прискорення проведення підготовчих виробок на крутому падінні і на горизонтальних пластах, методів проходки стовбурів шахт і тунелів метро, багатошарової врубово-відбійно-навантажувальної машини (гірського комбайна) та інших.

У 1938—1947 роках — начальник Головшахтобуду.

З 1939 року на керівній роботі в Наркоматі (Міністерстві) вугільної промисловості: з 1939 по 1946 рік — 1-й заступник наркома вугільної промисловості СРСР, з 1946 по 1947 рік— 1-й заступник міністра вугільної промисловості східних районів СРСР.

Під час війни керував розробкою заходів щодо збільшення видобутку коксівного вугілля в Кузбасі і Караганді, після війни — відновленням шахт Донбасу.

З 1947 року — на керівній роботі в Раді Міністрів СРСР. Працював у сфері механізації важких і трудомістких робіт та впровадженні нової техніки в народне господарство.

У 1953 році — голова технічної ради Міністерства вугільної промисловості СРСР.

Похований на Новодівичому кладовищі.

Його ім'ям у 1964 році названа вулиця в Москві, шахта і селище Абакумова у місті Донецьку Української РСР.

ЗванняРедагувати

  • гірничий генеральний директор І-го рангу

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати