Відкрити головне меню

Абака-хан

Ільхан Ірану

Абага, Абака (березень 1234, Монголія — 1 квітня 1282, Хамадан) — Ільхан Ірану (1265—1282), син Хулагу, лідера монгольського завоювання Середньої Азії.

Абака-хан
монг. ᠠᠪᠠᠬᠠ ᠬᠠᠭᠠᠨ
AbaqaOnHorseArghunStandingGhazanAsAChild.jpg
Народився 1234
Монгольська імперія
Помер 1282[1]
Монгольська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of the Mongol Empire.svg Монгольська імперія
Діяльність суверен
Учасник Дев'ятий хрестовий похід
Титул принц
Посада Хан
Рід Чингізиди і Ільхани
Батько Хулагу[2][3]
Мати Докуз-хатун[d]
Брати, сестри  • Текудер
У шлюбі з Марія Палеолог[d]
Діти Аргун-хан[3], Гайхату[3], Ольджат[d] і Georgios Bahadur[d]

ЖиттєписРедагувати

У 1265 отримав руку Марії Деспіни, незаконної дочки імператора Михайла VIII Палеолога. Другий представник династії Хулагуїдів в Ірані. При сходженні на трон придушив змову Килич-Арсланак IV, султана Рума, що вступив у союз з Єгиптом та арабськими племенами.

17-річним царюванням придбав собі славне ім'я, заступництвом ученим і поетам і розсудливістю управління підняв добробут своєї країни. Проводив антимусульманську політику, намагаючись вкоренити духовні основи буддизму і несторіанства.

У зовнішній політиці Абака-хан продовжував лінію батька. Він боровся з силами Золотої Орди на Кавказі, а також з вторгненнями правителів Чагатайського улусу в Середній Азії. У 1270 році чагатайський правитель Борак вторгся в Хорасан, але був розбитий поблизу Герату. У відповідь Абака розгромив Бухару (1273).

У 1276 році вибухнуло нове повстання в Румському султанаті. 1277 року на підтримку повсталим прибув Бейбарс, султан Єгипту, який у битві при Ельбістоні завдав поразки монгольському війську. Після повернення того ж року Бейбарса до Єгипту, ільхан Абака повернув собі владу над Малою Азією. 1279 року спрямував війська на допомогу султану Кей-Хосров III для придушення повстання бея Карамана.

Абака-хан помер 1 квітня 1282 року від «білої гарячки» внаслідок алкоголізму[4]. Його наступником став Текудер.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати