Ішіґакі (Окінава)
Ішіґа́кі (яп. 石垣市, МФА: [iɕigakʲi ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Розташоване в південно-заходній частині префектури, на острові Ішіґакі та островах Сенкаку. Політично-економічний центр островів Яеяма. Виникло на основі середньовічних рибальських поселень, що належали Рюкюській державі. В ранньому часі тимчасово знелюдніло через депортацію мешканців до центрального Рюкю. 1926 року отримало статус містечка. Протягом 1945–1972 років перебувало під окупацією США. Отримало статус міста 1947 року. Площа становить 229,00 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 47 044 осіб, густота населення — 205 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство: скотарство, вирощування ананасів і цукрової тростини, рибальство. Традиційні ремесла — вилов чорних перлів та виготовлення бавовняних тканин.
| Ішіґакі яп. 石垣市 (10 липня 1947)[1] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 24°20′40″ пн. ш. 124°11′06″ сх. д. / 24.344500000028° пн. ш. 124.185250000027778583° сх. д.Координати: 24°20′40″ пн. ш. 124°11′06″ сх. д. / 24.344500000028° пн. ш. 124.185250000027778583° сх. д. | |||||
| Країна |
 Японія | ||||
| Адмінодиниця | Префектура Окінава | ||||
| Засновано | 10 липня 1947 | ||||
| Площа | 229 км²[2] | ||||
| Населення | 48 258 осіб (1 березня 2021)[3] | ||||
| Географічна зона | Ісіґакі, Острови Сенкаку, Острови Яеяма | ||||
| Водойма | Тихий океан, Східнокитайське море, Філіппінське море | ||||
| Клімат | тропічний клімат вологих лісів | ||||
| Міста-побратими | Окадзакі, Вакканай, Кітакамі (25 січня 2014), Каміїта, Суао, Кауаї | ||||
| Телефонний код | (+81) 09808 | ||||
| Часовий пояс | UTC+9 | ||||
| GeoNames | 1861412 | ||||
| OSM | r4559285 ·R | ||||
| Поштові індекси | 907-8501 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | city.ishigaki.okinawa.jp | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Ішіґакі Ішіґакі (Острів Окінава|Окінава) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Ішіґакі у Вікісховищі | |||||
Клімат ред.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 18.3 °С (65 °F).[4]
| Клімат Ісіґакі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 27 | 26 | 28 | 30 | 31 | 32 | 34 | 35 | 32 | 31 | 30 | 27 | 35 |
| Середній максимум, °C | 20 | 21 | 22 | 25 | 27 | 30 | 31 | 31 | 30 | 28 | 25 | 21 | 26 |
| Середня температура, °C | 18 | 18 | 20 | 23 | 26 | 27 | 29 | 28 | 27 | 26 | 22 | 20 | 24 |
| Середній мінімум, °C | 16 | 16 | 18 | 21 | 23 | 26 | 27 | 26 | 25 | 23 | 20 | 17 | 21 |
| Абсолютний мінімум, °C | 8 | 8 | 7 | 12 | 17 | 18 | 22 | 21 | 21 | 17 | 11 | 8 | 7 |
| Норма опадів, мм | 130 | 110 | 130 | 140 | 220 | 210 | 180 | 220 | 230 | 180 | 170 | 150 | 2150 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія ред.
Протягом 1429–1871 років територія майбутнього міста входила до складу Рюкюської держави. 1871 року остання була перетворена на японський автономний уділ Рюкю. 1879 року цей уділ анексувала Японська імперія, яка перетворила його на префектуру Окінава[5].
Примітки ред.
- ↑ https://www.city.ishigaki.okinawa.jp/soshiki/shishihenshu/1_1/3189.html
- ↑ 統計いしがき > 石垣市の主な統計一覧
- ↑ 沖縄県推計人口データ一覧（Excel形式）
- ↑ Клімат Ісіґакі
- ↑ Такара К. Анексія Рюкю // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997.
- ↑ Хіґашіде М. Історія міст префектури Окінава. Адміністративний поділ Японії. (японською) . Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
Джерела та література ред.
- (яп.) Ішіґакі (Окінава) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Окінава (47). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1986.
Ішіґакі (Окінава) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ішіґакі (Окінава)
- (яп.) http://www.city.ishigaki.okinawa.jp [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.]