Вікіпедія

Ісаія. Глава 35 (вірш)

вірш Тараса Шевченка, написаний 25 березня 1859 року в С.-Петербурзі

«Ісаія. Глава 35» — вірш Тараса Шевченка, написаний 25 березня 1859 року в С.-Петербурзі, інтерпретація біблійного пророцтва для створення гімну вільним людям на вільній землі.

Ісаія. Глава 35
Факсиміле з віршем «Ісаія. Глава 35»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Моваукраїнська
Написано1859
Опубліковано1867
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Історія створення і публікація

ред.

Зберігся чистовий автограф вірша у «Більшій книжці»[1]. Дата в чистовому автографі: «25 марта 1859». Твір датується за чистовим автографом та місцем написання: 25 березня 1859 року, С.-Петербург[2].

Первісний автограф було написано на офорті з картини І. І. Соколова «Приятелі», виконаному Шевченком на початку (не пізніше 16) березня 1859 року. За свідченням В. М. Доманицького, автограф був написаний «олівцем… з великими поправками» і мав, крім того, «також кілька поправок чорнилом — значно пізніших»[3]. В. М. Доманицький ознайомився з автографом у серпні 1906 року, коли його «виставлено було в вітрині писчебумажного магазина Буймистрова, у Києві, на Фундуклеївській (нині Б. Хмельницького) вулиці». Можна гадати, що за цим чорновим, правленим автографом твір переписано з деякими новими виправленнями до «Більшої книжки». Як відзначав В. М. Доманицький, «в автог[рафі] „Б[ільшої книжки]“ мало не все так, як у поправленому цьому автографі, але єсть кілька й одмін»[2].

За чистовим автографом у «Більшій книжці» зроблено список П. О. Куліша[4][2].

Вперше вірш надруковано в журналі «Основа» 1861 року[5], де подано за «Більшою книжкою» під редакційною назвою «Прочитавши главу 35-у Ісаії» та з помилкою в дати «25 березня 1858»[2].

За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[6]; в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Д. Демченком[7]; в рукописній збірці невідомою рукою[8], де закінчення вірша (рядки 29 — 50) об'єднано з початком (рядки 1 — 7) вірша «Марку Вовчку»[2].

До збірки творів уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року[9], де подано за «Більшою книжкою» без назви[2].

Ідейно-тематичний зміст

ред.

Одною з найхарактерніших особливостей художньої системи зрілого Шевченка було широке використання в політичній поезії біблійних і античних образів і мотивів. Посилення його інтересу до цього джерела пов'язане насамперед із тим, що форма біблійних пророцтв про загибель «нечестивих», у яких інвектива поєднувалася з вірою в неминучу перемогу правди, відповідала власним шуканням Шевченка — політичного лірика. Біблійні книги допомагали Шевченкові знайти вираз для стихії громадянського пафосу. Біблія давала Шевченкові авторитетні з погляду християнської моралі та загальнолюдських цінностей мотиви й образи для створення поезій активного громадянського звучання. У поезіях на біблійні мотиви поет тяжіє до гранично узагальнених образів притчевого або символічного характеру, до персоніфікації ідей. Вірш — «подражаніє» 35-й главі біблійної книги пророка Ісаії. Зміст її — пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, — Шевченко використав, щоби створити гімн вільним людям на вільній землі. На відміну від інших поезій Шевченка на біблійні теми, тут переважає не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху в Російській імперії сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому «владиками». Коли порівняти з Біблією, вірш має виразнішу соціальну спрямованість, у Біблії ж немає згадок про «невольничі утомлені руки», «кайдани» тощо. Образи вірша мають водночас і символічний (символіка буяння зціленого «волею» народного життя), і конкретно-реальний плани (картина «перетворення природи» народом, який став господарем землі)[10][11][12][13][14].

Повний нового припливу революційного напруження, озлоблений на російську сучасність, у біблійних пророків шукав споріднених своїм настроям мотивів і писав свої теж пророчі їх наслідування... У мотивах біблійних пророцтв шукав образів майбутнього життя свого народу, коли "святая на землю правда прилетить", коли "незрячі прозрять" і "німим отверзуться уста"...

Художні інтерпретації

ред.

На слова вірша Микола Лисенко написав урочисту кантату «Радуйся, ниво неполитая».

Примітки

ред.
  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 235—236
  2. ↑ а б в г д е «Ісаія. Глава 35» litopys.org.ua Процитовано 11 червня 2023
  3. ↑ Див. Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». — К., 1907. — С. 325
  4. ↑ ІЛ, ф. 1, № 87
  5. ↑ «Основа». — 1861. — № 11/12. — С. 2 — 3
  6. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с 389—391
  7. ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, с. 100—102
  8. ↑ ДАРФ, ф. 112, оп. 2, № 471, арк. 48 звор. — 49
  9. ↑ «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 628—629
  10. ↑ а б Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 375.
  11. ↑ В. М. Доманицький. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» 1907 року.
  12. ↑ Івакін Ю. О. Ісаія. Глава 35 //Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.260.
  13. ↑ Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Т. Шевченка. Поезії 1847—1861 рр.— К., 1968 рік.— с. 262—263.
  14. ↑ Івакін Ю. О., Смілянська В. Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.138—139.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісаія._Глава_35_(вірш)&oldid=40650094