Ісаія. Глава 35 (вірш)

Ісаія. Глава 35 — вірш Тараса Шевченка, написаний 25.III.1859 в Петербурзі, інтерпретація біблійного пророцтва для створення гімну вільним людям на вільній землі.

Ісаія. Глава 35
Автор Шевченко Тарас Григорович
Мова українська

S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Історія створення і публікаціїРедагувати

Вірш написано в Петербурзі 25.ІІІ.1859, де Тарас Шевченко проживав після повернення із заслання. Автоґраф — у "Більшій книжці". Чорновий автоґраф — на офорті Шевченка з картини І. Соколова — мав первісні варіанти, які зафіксував В. Доманицький. Уперше надруковано в журналі "Основа" (1861, № 11—12) під редакторською назвою "Прочитавши главу 35-ту Ісаії".

Ідейно-тематичний змістРедагувати

Одною з найхарактерніших особливостей художньої системи зрілого Шевченка було широке використання в політичній поезії біблійних і античних образів і мотивів. Посилення його інтересу до цього джерела пов'язане насамперед із тим, що форма біблійних пророцтв про загибель "нечестивих", у яких інвектива поєднувалася з вірою в неминучу перемогу правди, відповідала власним шуканням Шевченка — політичного лірика. Біблійні книги допомагали Шевченкові знайти вираз для стихії громадянського пафосу. Біблія давала Шевченкові авторитетні з погляду християнської моралі та загальнолюдських цінностей мотиви й образи для створення поезій активного громадянського звучання. У поезіях на біблійні мотиви поет тяжіє до гранично узагальнених образів притчевого або символічного характеру, до персоніфікації ідей. Вірш — "подражаніє" 35-й главі біблійної книги пророка Ісаії. Зміст її — пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, — Шевченко використав, щоби створити гімн вільним людям на вільній землі. На відміну від інших поезій Шевченка на біблійні теми, тут переважає не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху в Російській імперії сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому "владиками". Коли порівняти з Біблією, вірш має виразнішу соціальну спрямованість, у Біблії ж немає згадок про "невольничі утомлені руки", "кайдани" тощо. Образи вірша мають водночас і символічний (символіка буяння зціленого "волею" народного життя), і конкретно-реальний плани (картина "перетворення природи" народом, який став господарем землі).

Повний нового припливу революційного напруження, озлоблений на російську сучасність, у біблійних пророків шукав споріднених своїм настроям мотивів і писав свої теж пророчі їх наслідування... У мотивах біблійних пророцтв шукав образів майбутнього життя свого народу, коли "святая на землю правда прилетить", коли "незрячі прозрять" і "німим отверзуться уста"...

Павло Зайцев

Художні інтерпретаціїРедагувати

На слова вірша М. Лисенко написав урочисту кантату "Радуйся, ниво неполитая".

ЛітератураРедагувати

  • Доманицький В.Критичний розслід над текстом "Кобзаря".1907
  • Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. Нью-Йорк – Париж – Мюнхен, 1955. - с. 375.
  • Івакін Ю.О. Ісаія. Глава 35 //Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.260.
  • Івакін Ю.О. Коментар до "Кобзаря" Т. Шевченка. Поезії 1847—1861 рр.— К.,1968.— с. 262—263.
  • Івакін Ю.О., Смілянська В.Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.138—139.