Відкрити головне меню

Ісаєв Олексій Михайлович

Російський інженер

Олексій Михайлович Ісаєв (рос. Исаев Алексей Михайлович; 11 (24 жовтня) 1908 — 25 червня 1971) — радянський інженер, співавтор літака БІ-1. Винайшов РРД закритого циклу. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії та Державної премії СРСР.

Ісаєв Олексій Михайлович
рос. Исаев Алексей Михайлович
The Soviet Union 1978 Illustrated stamped envelope Lapkin 78-51(12612)face(Aleksei Isaev).jpg
Народився 24 жовтня 1908(1908-10-24)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 25 червня 1971(1971-06-25)[1] (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність інженер
Alma mater Московський державний гірничий університет
Науковий ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: конструктор РРД
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія

Ісаєв Олексій Михайлович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 11 (24 жовтня) 1908 року в Санкт-Петербурзі, в родині приват-доцента Петербурзького університету М. М. Ісаєва.

У грудні 1931 році закінчив Московський гірничий інститут. Працював у великих проектних організаціях, у тому числі на Магнітогорському металургійному комбінаті.

З жовтня 1934 року прийнятий конструктором бригади механізмів і шасі в ОКБ В. Ф. Болховітінова на авіаційному заводі № 22, де займався розробкою шасі далекого бомбардувальника ДБ-А і близького бомбардувальника «С».

З 1939 року працював ведучим конструктором дослідного літака «І».

З липня 1940 року КБ В. Ф. Болховітінова приступило до розробки близького винищувача «БІ-1» — першого в СРСР повноцінного літака з рідинним ракетним двигуном. На цьому літаку 15 травня 1942 року льотчик Г. Я. Бахчиванджі здійснив перший політ. О. М. Ісаєв спочатку працював над доведенням існуючого двигуна літака (наданого НДІ-3), пізніше — над створенням нового двигуна РД-1 для цього літака.

У 1944 році призначений головним конструктором КБ.

У період з 3 липня по 8 вересня 1945 року перебував у Німеччині у складі групи фахівців, які вивчали німецьку ракетну техніку.

У 1946 році по ідеї О. М. Ісаєва в його КБ було випробувано суцільнозварну камеру згоряння РРД. Ця камера забезпечила значно більш надійну роботу двигуна, ніж ті, що застосовувалася раніше.

У 1947 році в НДІ-1 МАП СРСР створюється ОКБ-2 під керівництвом О. М. Ісаєва, яка бере участь у роботах по ракетній техніці. У травні 1948 року ОКБ передається в НДІ-88 Міністерства озброєння СРСР, де перетворюється у відділ № 9 Спеціального конструкторського бюро. У цей період ОКБ Ісаєва створило двигун У-2000 для ракети класу «земля-повітря» і двигун В-400-2 для крилатої ракети класу «повітря-море». При розробці двигуна тягою 8 мс для ракети «205» С. О. Лавочкіна розробники зіткнулися із незрозумілими явищами: РРД вибухав на стенді при перших секундах роботи. Пізніше з'ясувалося, що виною тому — низькочастотні коливання (англ. chugging). Ісаєв вирішив цю проблему установкою антипульсаційних перегородок. Надалі метод Ісаєва широко застосовувався в конструкціях радянських ракет.

У 1952 році на базі відділу № 9 утворюється ОКБ-2 НДІ-88. Успіхи Ісаєва зацікавили С. П. Королева, який застосовує восьмитонний двигун Ісаєва на висококиплячих компонентах у своїй ракеті малої дальності Р-11 і флотській її модифікації Р-11ФМ. Це поклало основу подальшого використання РРД КБ Ісаєва на флотських ракетах, навіть після передачі цієї тематики від Корольова в КБ-385 В. П. Макєєва.

З 1954 року розробляються нові РРД з ТНА для другої ступені ракет ЗРК С-75 і чотирикамерний РРД для прискорювачів міжконтинентальної крилатої ракети «Буря».

У грудні 1958 року ОКБ-2 О. М. Ісаєва і ОКБ-3 Д. Д. Севрука об'єдналися в ОКБ-2 НДІ-88 під керівництвом О. М. Ісаєва. Це КБ у січні 1959 року за наказом Державного комітету з оборонної техніки виділилося з НДІ-88.

ОКБ розробляє гальмівну рухову установку (ГРУ) для майбутнього космічного корабля «Восток», яка в подальшому буде застосовуватися і на «Восході» і на супутниках фоторозвідки «Зеніт-2».

Для подальших радянських керованих кораблів КБ Ісаєва розробляло вже КГУД— корегуюче-гальмівні установки двигуна, які використовуються у всіх космічних кораблях серії «Союз». Крім того, КГУД КБ Ісаєва використовуються на всіх радянських і російських орбітальних станціях серії «Салют», «Мир» і, частково, на МКС, у непілотованих супутниках («Молнія», «Космос») і міжпланетних космічних апаратах «Луна», «Марс», «Венера», «Зонд».

За програмою Н1-Л3 для польоту людини на Місяць були розроблені КГУД для місячного орбітального корабля (ЛОК) і перший в СРСР киснево-водневий РРД.

З 1967 року ОКБ-2 перейменовано в Конструкторське бюро хімічного машинобудування (КБХМ).

Доктор технічних наук (25.4.1959), професор.

О. М. Ісаєв раптово помер 25 червня 1971 року. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 4).

Цікаві фактиРедагувати

  • Був одним з консультантів фільму Даниїла Храбровицького «Приборкання вогню».
  • Одна з улюблених фраз Ісаєва — «Куля в лоб!» (рос."Пуля в лоб!"). Залежно від обстановки вигук «Куля в лоб!» для Ісаєва був виразом крайнього розчарування, захоплення, обурення і гніву. Все визначалося тональністю вислову.

Нагороди та званняРедагувати

Пам'ятьРедагувати

 
Поштовий конверт. СРСР, 1978 рік
  • З 1965 року — почесний громадянин міста Калінінград (нині Корольов).
  • У 1978 році і 1988 році були видані художні марковані конверти.
  • Ім'я Ісаєва носить одна з центральних вулиць Корольова.
  • Його ім'ям названий кратер на Місяці.
  • У 2002 році в Корольові на будинку, в якому він жив, встановлена меморіальна дошка.
  • Ім'я присвоєно КБ хімічного машинобудування.

ФільмРедагувати

  • «Конструктор Ісаєв». Документальний фільм. ЦСДФ (РЦСДФ). 1979. 20 хв.

ЛітератураРедагувати

  • Арлазоров М. С. . Дорога на космодром. — М. : Политиздат, 1980. — 164 с.
  • Большая Российская энциклопедия. Т. 11. Излучение плазмы — Исламский фронт спасения. — М. : Большая Российская энциклопедия, 2008. — 712 с. — ISBN 978-5-85270-342-2.
  • Исаев А. М. . Первые шаги к космическим двигателям. — М. : Машиностроение, 1979. — 64 с. Архівовано з джерела 26 грудня 2008
  • Куприянов В. К., Чернышёв В. В. . И вечный старт…: Рассказ о Главном конструкторе ракетных двигателей Алексее Михайловиче Исаеве. — М. : Московский рабочий, 1988. — 224 с. — (Творцы науки и техники)
  • Берег Вселенной / Под редакцией Болтенко А. С. — Киев: Феникс, 2014. — ISBN 978-966-136-169-9

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати