Ісаєва Тетяна Анатоліївна
Тетяна Анатоліївна Ісаєва (нар. 2 серпня 1959, Харків) — українська гендерна дослідниця, феміністська історикиня, засновниця Музею жіночої й гендерної історії, присвяченого історії жінок, феміністського руху і забезпечення гендерної рівності. Авторка ідеї і редакторка гендерного журналу «Я». Тренерка з гендерної тематики, жіночого лідерства, волонтерства, командної роботи та фінансової грамотності[1].
Ісаєва Тетяна Анатоліївна | |
---|---|
Народилася | 2 серпня 1959 (65 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Alma mater | ХДАК НТУ «ХПІ» |
Галузь | гендерні дослідження, феміністична історія |
Посада | очільниця музею, редакторка |
Відома завдяки: | Засновниця Музею жіночої та гендерної історії |
Життєпис
ред.Тетяна Ісаєва народилася в Харкові 2 серпня 1959 року.
У 2012—2014 закінчила магістратуру «Педагогіка вищої школи» Харківського політехнічного університету, в 1976—1980 — здобула спеціальність бібліотекар-бібліограф у Харківському державному інституті культури. Навчалася в програмах USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» (2016), на тренінгах «Гендерні питання у гуманітарній діяльності» (2015), «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» (2015, тренінг для тренерів USAID/FINREP-II), в програмі для тренерів з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні (2009—2010). В 2011 та 2012 роках проходила освітню програму «Шведська народна освіта» в м. Гетеборзі. У 2008 стажувалася у «Незалежні ЗМІ» чесько-польсько-словацької фундації «Солідарність». 2008 — Українсько-американська програма «Відкритий світ» «Жінки-лідерки» (США, Пенсільванія). 2007 — Українсько-шведська програма Sida «Ольга&Олег». У 2006—2008 проходила тренінгові та навчальні програми громадських організацій м. Харкова та України з питань ефективного менеджменту, жіночого лідерства, соціального партнерства та ін. В 2000—2001 роках пройшла курс соціального менеджменту в рамках проєкту «Створення та розвиток регіональних центрів жіночої освіти в Україні» ХЖО «Крона».
Діяльність
ред.З 1986 по 2008 працювала завідувачкою бібліотеки Харківської гімназії № 116. З 2008 по 2013 — начальниця відділу Харківського обласного центру молоді.
Жіночий та гендерний музей
ред.У 2009 році Тетяна Ісаєва висунула ідею жіночого музею, створила та очолила проєкт «Створимо музей про себе!», що став основою створення першого в Україні ґендерного музею. З 2008 понині вона очолює раду Харківської обласної громадської організації «Харківський обласний гендерний ресурсний центр», якою реалізовано 8 проєктів за підтримки українських та міжнародних програм та фондів. У 2018 керувала проєктом «Музей жіночої та гендерної історії — музей для діалогу» за підтримки Українського культурного фонду[2]. З 2017 — директорка проєкту «Центр гендерної культури — майданчик для розширення прав та можливостей жінок та молоді» за підтримки Євросоюзу. Координаторка напряму «Gendermuseum»[3]. 2016—2017 — керівниця проекту «Центр гендерної культури — інноваційний центр інтерактивної гендерної освіти» за підтримки European Endowment for Democracy [Архівовано 25 січня 2017 у Wayback Machine.][4].
Тетяна Ісаєва презентувала Музей жіночої та гендерної історії під час V (2016, Мехіко, Мексика), II (2009, Бонн, Німеччина) та III (2010, Буенос-Айрес, Аргентина) Міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.
Журнал «Я»
ред.У 2003 році започаткувала та до 2009 року редагувала інформаційно-просвітницьке видання з гендерної тематики «Я» (організація «КРОНА»). Ісаєва розробила концепції 26 випусків журналу, виконувала пошук та редагування матеріалів, працювала з авторками, писала статті. Менеджерка громадської організації «КРОНА»: розробила імідж організації та гендерного журналу «Я», відповідала за зв’язки з громадськістю та пресою; організовувала та проводила презентації «КРОНА» та гендерного журналу «Я».
Гендерна освіта та тренінги для жінок
ред.З 2016 по 2019 рік Тетяна Ісаєва координувала Програму USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» в Харківській області. З 2015 — тренерка Програми «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID/ FINREP-II, в рамках якої провела 20 тренінгів з фінансової грамотності, жіночого лідерства та волонтерства. У 2011—2014 роках на волонтерських засадах координувала Всеукраїнську мережу осередків гендерної освіти у ВНЗ: організовує та проводить навчальні програми, інформаційно супроводжує діяльність, презентує мережу. З 2010 понині — тренерка з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН. Тетяна Ісаєва провела понад 200 тренінгів та семінарів для різних цільових аудиторій (держслужбовці, викладачі вищої та середньої школи, студентська та учнівська молодь, журналісти). 2009—2010 — керівниця Всеукраїнських освітніх гендерних програм Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН для Харківської області.
У 2009—2014 роках — запрошена експертка у міжнародних гендерних семінарах (Литва, Каунас; Грузія, Тбілісі; Білорусія, Мінськ).
2011 — експертка та кураторка проєкту представництва ЄС та ООН в Україні «Міжнародний жіночий день — і100рія в фотографіях» [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.].
У 2009 році виступила співавторкою сценарію документального фільму «Жіноче обличчя України» [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.].
Нагороди
ред.- 2009 ― Почесна грамота управління культури Харківської обласної державної адміністрації.
- 2009 ― Диплом компанії «Майкрософт» за участь у конкурсі «Інновації в розвитку НДО: ІТ та Інтернет».
- 2007 ― Почесна грамота Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.
- 2006 ― Лауреатка районного фестивалю «Жінка року-2006» в номінації «Співробітниця ЗМІ».
- 2006 ― Почесна грамота Управління по справах сім’ї, молоді та спорту ХОДА.
- Грамоти Дзержинського відділу народної освіти Харкова 1988, 1991, 1993, 2003, 2005, 2006.
Основні публікації
ред.- Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху як центр інтерактивної гендерної освіти та виховання// Матеріали науково-практичної конференції «Європейські та традиційні українські цінності очима сучасної української молоді», Харків, 2012.
- Про гендер цікаво: експозиціями Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху: каталог // Авторка концепції та укладачка Т. А. Ісаєва. — Харків, 2010.
- Інформаційні ресурси з гендерної проблематики // Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності ВР України. — Київ, 2010.
- [[https://web.archive.org/web/20190408161837/http://politikan.com.ua/2/0/0/18410.htm Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] Ісаєва Т. А. Жіночий міст через океан] Ісаєва Т. А. Жіночий міст через океан.
- Ісаєва Т. А. Гендерний музей в Україні: реальність, перспективи, проблеми [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісаєва Т. А. Історія із продовженням… [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісаєва Т. А. Паритетна демократія. Навіщо Україні гендерний музей?: інтерв’ю[недоступне посилання з серпня 2019]
- Ісаєва Т. А. Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху
- Museum of the women’s history, history of the feminine and gender movement. Why? Ukrainian Gender Museum// Catalogue of 2 International Congress of women’s museums, Bonn, 2009 [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Ісаєва, Тетяна. Налагодження мостів — шлях для просування ідей гендерної рівності в суспільство. Австрійський шлях до гендерної рівності // Гендерний журнал «Я». — 2007. — № 18: Равные права и равные возможности женщин и мужчин [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісаєва, Тетяна. Жіноча школа НАТО — школа відповідальної жінки: сторінки зі щоденника // Гендерний журнал «Я». — 2008. — Спец. вип. «Лучшие практики решения гендерных проблем» [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісаєва Тетяна. Політика з людським обличчям — це і є гендерний підхід [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісаєва Тетяна. Шляхи впровадження ґендерних підходів у викладанні гуманітарних дисциплін у ВНЗ
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про феміністичну просвітницьку діяльність і жіночі музеї. Гендер в деталях. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- ↑ ЖиваЯ (7 січня 2019), Документальний фільм «Феміністка» — Тетяна Ісаєва — серія 2, архів оригіналу за 13 березня 2022, процитовано 8 квітня 2019
- ↑ Європейський простір. euprostir.org.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- ↑ «Центр гендерної культури». «Харків. Online. День». krona.org.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
Посилання
ред.- Сторінка у Facebook: Тетяна Ісаєва Анатоліївна
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |