Іріс ван Герпен
Іріс ван Герпен (нід. Iris van Herpen; нар. 5 червня 1984, Вамел, Нідерланди) — нідерландська модельєрка, знана майстерним[3] поєднанням технологій з традиційною високою модою[4]. У 2007 році презентувала власну торгову марку Iris van Herpen. У 2011 році дизайнерка стала запрошеною членкинею Паризького синдикату високої моди, що є частиною Французької федерації кутюр'є[5]. Відтоді ван Герпен постійно демонструє свої нові колекції на Тижні моди в Парижі[6]. Її роботи є частиною колекції низки музеїв, зокрема Метрополітен, Вікторії та Альберта, Купера-Г'юїта у Нью-Йорку та Токійського палацу у Парижі.
Іріс ван Герпен | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
5 червня 1984 (39 років) Вамел | |||
Країна | Нідерланди | |||
Навчання | ArtEZd[1] | |||
Діяльність | модельєрка, художниця по костюмах, дизайнерка | |||
Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена[2] | |||
Нагороди | ||||
Сайт | irisvanherpen.com | |||
| ||||
Іріс ван Герпен у Вікісховищі |
Кар'єра ред.
У 2006 році закінчила Університет мистецтв ArtEZ в Арнемі[7] та проходила стажування в Александа Макквіна у Лондоні[8] та Клоди Йонгстри[9] в Амстердамі, а у 2007 році запустила власний лейбл[10]. Того ж року представила свою першу колекцію от кутюр «Chemical Crows» на Тижні моди в Амстердамі[11].
Ван Герпен стала однією з перших дизайнерів, які застосували 3D-друк у світі моди[9].
З 2009 року попзірка Леді Гага кілька разів одягала моделі Іріс ван Герпен. У 2012 році Леді Гага одягла чорну блискучу сукню от кутюр, виготовлену на замовлення, для презентації свого парфуму Fame. Форма флакона парфумів стала джерелом натхненням для сукні, яку ван Герпен сконструювала з вирізаних лазером смужок чорного акрилу[3]. Ван Гарпен також використовувала силікони, залізні ошурки та смолу[12].
У листопаді 2023 року Іріс ван Герпен представила свої роботи у паризькому Музеї декоративного мистецтва[13].
Новації в модному дизайні ред.
Іріс ван Герпен поєднує майстерність з цифровими технологіями, вона створює абсолютно новий спосіб створювати одяг. Зокрема, вона одна з перших представила на подіумі статичні та гнучкі сукні, надруковані на 3D-друкі, виготовлені у співпраці з бельгійською компанією Materialize. Її колекція «Voltage» досліджувала взаємодію між одягом й електрикою. Для своєї колекції «Micro» вона використала технологію сканувального електронного мікроскопа. Дизайнерка знана також не лише використанням унікальних матеріалів, а й створенням власних[9].
Співпраця ред.
Завдяки багатопрофільному підходу до творчості ван Герпен співпрацювала з різними митцями, як-от Йолан ван дер Віл[14] і Нері Оксман[15], а також архітекторами, зокрема Філіпом Біслі[16] та Benthem and Crouwel Architects[17]. Інтерес дизайнерки до науки та технологій призвів до постійних консультацій з CERN (Європейською організацією ядерних досліджень)[18] та Массачусетським технологічним інститутом[19].
Співпрацювала з
- Б'єрк[20][21]
- Бенджаміном Мільпі'є[22]
- Сашею Вальц[23]
- Ніком Найтом[24]
- Цунайною[25]
Критика ред.
Роботу Ірис ван Герпен описують як органічну та інноваційну[26]. Журналістка з «Нью-Йорк таймс» Ванесса Фрідман писала: «Справа не в тому, що вона заперечує спадщину моди, вона просто перевизначає її за допомогою сучасних інструментів. Колись давним-давно швейна машинка робила те саме»[27].
Нагороди та визнання ред.
Примітки ред.
- ↑ https://netherlands.inspiringfifty.org/iris-van-herpen
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ а б Rebecca Mead (25 September 2017). The New Yorker - Iris van Herpen's Hi-Tech Couture. The New Yorker.
- ↑ McQueen, Paul (20 September 2016). The Story of Haute Couture. Culture Trip. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Berry, Allison (9 April 2013). Fashion Forward: Boundary-Pushing Designer Iris van Herpen's Latest Creation. Time.
- ↑ Verner, Amy (2 July 2018). Vogue - Fashion Shows Iris Van Herpen. Vogue.
- ↑ Johannes Vermeer Awards 2017 goes to Iris Van Herpen. ArtEZ. 5 September 2017.
- ↑ Mark Holgate (28 April 2016). Iris Van Herpen Dutch designer interview on 3D printing. Vogue.
- ↑ а б в Sharpe, Shannon (28 October 2014). Iris Van Herpen is making fashion future. Metropolis.
- ↑ Iris van Herpen | BoF 500 | The People Shaping the Global Fashion Industry. The Business of Fashion.
- ↑ Borrelli-Persson, Laird (1 January 2008). Vogue - Fall 2008 Fashion Shows Ready to wear. Vogue.
- ↑ Mead, Rebecca (18 September 2017). Iris van Herpen's Hi-Tech Couture. The New Yorker (en-us) . Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Iris van Herpen. madparis.fr. Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Magnetic dresses by Iris van Herpen and Jólan van der Wiel. Dezeen. 30 July 2013.
- ↑ Voltage by Iris van Herpen with Neri Oxman and Julia Koerner. Dezeen. 22 January 2013. Процитовано 22 січня 2013.
- ↑ Azure - Transforming Fashion: Philip Beesley and Iris van Herpen's Future Couture. Azure. 13 June 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Water dress by Iris van Herpen. benthemcrouwel.com. 20 July 2010.
- ↑ Iris Van Herpen Created These CERN-Inspired Outfits Using 3D Printing And Magnets. Vice. 3 October 2014.
- ↑ Sterling, Bruce (22 January 2013). Iris van Herpen and Neri Oxman collaborate on 3DPrinted fashion. Wired.
- ↑ Flood, Kathleen (9 лютого 2012). Dressing Björk: Meet Fashion Designer Iris Van Herpen. The Creators Project. Архів оригіналу за 17 березня 2013.
- ↑ Roskilde Festival. bjork.fr. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Sulcas, Roslyn (25 September 2015). Paris Opera Shows Off Its Brilliance. The New York Times. Процитовано 25 вересня 2015.
- ↑ Sasha Waltz - Kreatur. sashawaltz.de. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ SHOWstudio - Splash!. showstudio.com. Процитовано 18 грудня 2013.
- ↑ Abad, Mario. Tsunaina on Merging Her Dreamy World With Iris van Herpen. Paper Magazine. Процитовано 14 May 2023.
- ↑ Liz Logan (6 листопада 2015). The Dutch Designer Who Is Pioneering the Use of 3D Printing in Fashion. Smithsonian. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Friedman, Vanessa (2 червня 2018). Moving the Goal Posts in Fashion. The New York Times. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Vogue - Iris van Herpen named winner of the ANDAM 2014 Grand Prize. vogue.fr. 4 July 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ STARTS Prize - Magnetic Motion. starts-prize.aec.at. Процитовано 23 червня 2016.
- ↑ Johannes Vermeerprijs 2017. johannesvermeerprijs.nl. Процитовано 30 жовтня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)