Ірфан Хорозович

боснійський і хорватський письменник

Ірфа́н Хорозо́вич (Irfan Horozović; *27 квітня 1947(19470427), Баня-Лука, СФРЮ) — боснійський і хорватський[2] письменник боснійської національності; пише як для дорослих, так і для дітей.

Ірфан Хорозович
Народився 27 квітня 1947(1947-04-27) (75 років)
Баня-Лука, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина, СФРЮ
Країна Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина
Діяльність письменник
Мова творів боснійська[1]

З життя і творчостіРедагувати

Ірфан Хорозович закінчив початкову школу та середню школу в рідній Баня-Луці.

Закінчив філософський факультет (спеціалізація: мови, літератури й порівняльне літературознавство народів Югославії) університету в Загребі. Під час навчання був редактором студентського журналу Pitanja i Putevi («Питання і шляхи»).

Був головним редактором видавництва «Новий Глас» у Баня-Луці. Також працював редактором програми Федерального телебачення та головним редактором часопису Život.

Його п'єси були виконані на радіо (Šesta smrt Benjamina Talhe, Zadovoljština, Kuburović, Posuđena rečenica), поставлені в театрах (Ružičasta učiteljica, Soba, Pehlivan Arif Tamburija, Šeremet, Proba, Tri Sabahudina) й адаптовані на телебаченні (Šeremet).

Ряд творів І. Хорозовича були перекладені та поставлені у Швеції та Польщі. Адаптована основа книги Talhe втілилась у постановку в Римі.

Автор був представлений у численних антологіях новел, поезії та драми, перекладених кількома мовами, зокрема й українською.

Без сумніву, Ірфан Хорозович належить до босняцької літератури, але невіддільний і від хорватської літератури, адже чимало написав у Загребі. Жив і працював у рідній Баня-Луці, але на початку 1990-х з розгортанням кривавих подій у Боснії та Герцеговині повернувся до міста своєї студентської молодості Загреба, як біженець. Роки війни перебув на еміграції в Загребі та Берліні (Німеччина)[3].

До Боснії та Герцеговини повернувся 1997 року[3].

Ірфан Хорозович є одним із підписантів «Хартії боснійської мови» (Povelje o bosanskom jeziku), яка виступає проти «спроб деяких хорватських та сербських лінгвістів маніпулювати назвою боснійської мови в політичних цілях».

Проживає і творить у Сараєві.

ТворчістьРедагувати

Центральними темами прози Ірфана Хорозовича є дійсність і доля. Автор розвиває свої творчі задуми на широкому асоціативному полі, він є яскравим автором короткого оповідання з тонким відчуттям фрагментарності[3].

Бібліографія
  • Šesta smrt Benjamina Talhe. Drama za glasove. Radio–Zagreb 1968.
  • Zvečajsko blago. Pjesme. Glas, Banja Luka 1969.
  • Ružičasta učiteljica. Dramolet. Narodno sveučilište "Božidar Maslarić", Osijek 1970.
  • Talhe ili šedrvanski vrt. Proze. BC, Zagreb 1972.
  • Soba. Groteska. Prolog. Zagreb 1971; – 2. izd. Zajednica profesionalnih pozorišta, Sarajevo 1977.
  • Tanka katanka. Farsa za djecu. Dječije pozorište Banja Luka 1971.
  • Zadovoljština. Drama za glasove. Radio–Zagreb 1972.
  • Salon gluhonijemih krojačica. Pripovijetke. Svjetlost, Sarajevo 1979.
  • Testament iz mladosti. Poezija. Glas, Banja Luka 1980.
  • Šeremet. Drama. Zajednica profesionalnih pozorišta BiH, Sarajevo 1985.
  • Karta vremena. Priče/roman. "Veselin Masleša", Sarajevo 1983.
  • Noćne ceremonije. Izabrane priče. Svjetlost, Sarajevo 1984/1985.
  • Vauvan. Roman za djecu. Klub "Ivan Goran Kovačić", Bihać 1986.
  • Rea. Kratki roman. "Veselin Masleša", Sarajevo 1987.
  • Mađioničar iz prijestolnice domina. Pripovijest za djecu. Glas, Banja Luka 1988.
  • Kalfa. Roman. Svjetlost, Sarajevo 1988.
  • Iluzionistov grob i lebdeća žena. Priče. Prosveta, Beograd 1991.
  • Posuđena rečenica. Drama za glasove. Radio–Sarajevo 1991.
  • Prognani grad. Priče. Antibarbarus, Zagreb 1994.
  • Bosanski Palimpsest. Priče. Durieux, Zagreb 1995.
  • Sličan čovjek. Roman. Bosanska knjiga, Sarajevo 1995.
  • Oblak čija lica prepoznajemo. Izabrane priče. Bosanska riječ, Wuppertal–Sarajevo 1997.
  • Knjiga mrtvog pjesnika. Poezija. Horus, Zagreb 1997.
  • Inspektor vrtnih Patuljaka. Roman za djecu. Bosanska riječ, Wuppertal–Sarajevo–Amsterdam 1998.
  • Proba. Dramolet. Kamerni teatar 55. Sarajevo 1998.
  • Berlinski nepoznati prolaznik. Roman. Ljiljan, Sarajevo 1998.
  • Prodavnica noževa. Izabrane priče. Damad. Novi Pazar 1999.
  • Izabrane pripovjetke. Sejtarija, Sarajevo 2000.
  • Filmofil. Roman. Sejtarija, Sarajevo 2000.
  • Imotski kadija. Roman. Ogledalo, Sarajevo 2000.
  • Tri Sabahudina. Tragična komedija. Praizvedba u Kamernom teatru 55 u Sarajevu # 12. 2001.
  • Izabrane Igre. Drame. Svjetlost, Sarajevo 2000.
  • Buduće svršeno vrijeme. Poezija. DES, Sarajevo 2001.

НагородиРедагувати

  • "Sedam sekretara SKOJ–a" (1972)
  • Премія міста Баня-Лука (1980)
  • Нагорода за найкращу книгу для дітей у Боснії та Герцеговині (1987)
  • Nagrada Udruženja književnika Bosne i Hercegovine (1988)
  • Nagrada Društva pisaca Bosne i Hercegovine (1998)

Українські перекладиРедагувати

Два оповідання Ірфана Хорозовича — «Зелений верблюд» і «Що сталося з Іфетом» в перекладі Алли Татаренко ввійшли до антології «Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза.» (Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. — С. 30—32).

ПриміткиРедагувати

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. включений як автор до антології Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с.
  3. а б в Нотатки про письменників // Хорватська Мозаїка. Сучасна [хорватська] проза., Х.: «ФОЛІО», 2006, 311 с. — С. 299

Джерела та посиланняРедагувати