Відкрити головне меню

Ірина, Ярина (дав.-гр. Ειρήνη — від імені богині мирного життя у давньогрецькій міфології Ейрени, а також дав.-гр. Ειρήνη — «мир, морська тиша, спокій») — жіноче ім'я грецького походження.

Зміст

Інші форми іменіРедагувати

Розмовні Іринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Ірунька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ірця, Іринонька, Яринонька, Яриночка, Яринка, Ярися, Яруся, Ярина, Ірчик, Іриска, Іринчик, Ірунчик
Виникли під впливом західноєвропейських мов Ірена, Ірен;
Староцерковні Орина, Ірина.
Короткі форми імені Іра, Ір, Рина, Рена

Історія іменіРедагувати

У християнському іменослові ім'я Ірина співвідноситься насамперед із Іриною Македонською, першою з жінок, прославлених церквою в лику мучениці. Ця свята була дуже шанована у Візантії.

Крім неї, з ранньохристиянських святих відомі мучениці: Ірина Коринфська (III століття) і Ірина Аквілейська (Солунська або Іллірійська) (початок IV століття).

Ім'я Ірина у Візантії відносилося до поширених і мало високий соціальний статус: серед його носіїв — дружини візантійських імператорів, одна з них, імператриця Ірина, в 797 році стала повноправною правителькою держави, а після смерті церква канонізувала її за відновлення іконошанування.

ІмениниРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей [Словник-довідник] — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — 3-тє вид., випр. — Київ : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: с. 324-331. ISBN 966-00-0550-4
  • Імена святих. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2012-01-17. 
  • Святые с именем Ирина. Православный календарь. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2012-01-17.