Іоанн Пастелій (8 травня 1826 — 24 березня 1891, Ужгород) — священик та церковний ієрарх, єпископ Мукачівський (12 березня 1875 — 24 березня 1891).

Іоанн Пастелій
Pásztélyi János.png
Єпископ Мукачівський
12 березня 1875 — 24 березня 1891
Конфесія: Мукачівська греко-католицька єпархія
Деномінація: Греко-католицька церква
Попередник: Степан Панкович
Наступник: Юлій Фірцак
 
Діяльність: католицький священник
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Народження: 8 травня 1826(1826-05-08)
Веляти, Требішов, Словаччина
Смерть: 24 березня 1891(1891-03-24) (64 роки)
Ужгород, Австро-Угорщина
Священство: 1 липня 1849
Єп. хіротонія: 18 травня 1875
Престол: Мукачівська єпархія

ЖиттєписРедагувати

Іоанн Пастелій 24 червня 1849 року був висвячений у сан диякона, а 1 липня 1849 року був рукопокладений у священики. Освіту здобув у навчальних закладах Ужгорода, Будина, Егера.

З 12 березня 1875 року по 24 березня 1891 рік єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, яка тоді займала територію, тепер розділену між чотирма державами Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, а тоді була під юрисдикцією Мукачівської греко-католицької єпархії.

ДіяльністьРедагувати

У 1868 р. в Угорщині був прийнятий закон про освіту, одним з наслідків якого стало розмежування державних і конфесійних навчальних закладів та припинення фінансової підтримки останніх. Це болюче вдарило і по ужгородській учительській семінарії, хоча у всіх інших питаннях семінарія повинна була відповідати критеріям державних закладів. Після деякого застійного періоду керівництво єпархії й зокрема єпископ Іван Пастелій (1826—1891) вирішили підтримати семінарію і збудувати для неї нове приміщення (навчання з 1872 р. тим часом стало трирічним). На конгрегаційних зборах 1 березня 1883 р. було створено відповідну комісію, її очолив перший директор «Общества святого Василія Великого» (1866), професор Ужгородської гімназії, канонік Іван Мондок.

Місцем для будівництва обрали так званий Сад Чурговича навпроти замку. Проект майбутньої семінарії на прохання єпископа Івана Пастелія виготовив місцевий архітектор Віден, але комісія його не схвалила. Тоді свій план запропонував І.Мондок і в гострій дискусії з єпископом зумів відстояти його. Він же наглядав і за будівельними роботами. На кінець 1883 р. будівля була зведена, але внутрішні роботи тривали до липня 1886 р., хоча навчання у новій семінарії розпочалося вже 1884 р.

В 1880—85 роках угорські місцеві князьки постійно скаржаться керівництву Австро-Угорщини, що єпископи всі лиш виключно руські, що ще і у Гайдудорозі по великодню «Христос воскрес»-ом кланяються і т. ін. Дійсно тоді ще сама літурґія в Гайдудорозі по слов'янськи кінчалася і вірники по-руськи читали «Вірую».

За часів єпископства Іоанна Пастелія (1874—1891) через тиск угорської церковної та політичної верхівки, церковна дисципліна в Мукачівській греко-католицькій єпархії підупала і тоді в богослужіння поступово заводили мадярський язик під натиском місцевих організацій, яких в кожнім більшім селі було, де було значне число змадяризованих вірників.

З підсиленням національного руху в році «Міленіум» (тисячоріччя) Угорщини, р. 1896 сильніше стали агітувати до мадярської літургії. Складали великі делегації в Будапешт, однак коли це стало відомо Риму, було видано указ що «nihil innovetur» (нехай нічого не обновляється) і що мадярських церковних книг не вільно употребляти.

ПосиланняРедагувати

Попередник
Степан Панкович
  Єпископ Мукачівський
12 березня 187524 березня 1891
  Наступник
Юлій Фірцак