Група «Інтерпайп» (англ. Interpipe Group), або просто «Інтерпайп» (Науково-виробничо-інвестиційна група «Інтерпайп») — впливова українська бізнес-група, належить олігарху Віктору Пінчуку. Діяльність групи зосереджена на сталеливарній промисловості (зокрема, прокат), також опосередковано контролює активи в різних галузях промисловості, послуг та інформації. «Інтерпайп» є глобально важливим гравцем на ринку металевих труб (звідси й назва).

Науково-виробничо-інвестиційна група "Інтерпайп"
ТипКорпорація/Холдингова компанія
Організаційно-правова форма господарюваннякорпорація
Галузьчорна металургія
Засновано1990
Засновник(и)Пінчук Віктор Михайлович
Штаб-квартираДніпро
АдресаУкраїна, 49000, Дніпро, вулиця Писаржевського, 1а
Ключові особиВіктор Пінчук, Геннадій Газін
Виторг1 800 000 000 $ (2007)
interpipe.biz

Підприємства групи в основному розташовано в Дніпропетровській області України.

Головний офіс: Дніпро, вул. Писаржевського, 1а.

Продукція

ред.
  • Трубна продукція: нарізні труби (обсадні, насосно-компресорні), лінійні труби (для водо-, нафто- і газопроводів), профільні труби і труби для машинобудування, труби загального призначення, муфти й муфтові заготовки, преміальні з'єднання[1].
  • Колісна продукція — суцільнокатані залізничні колеса під брендом KLW[1].

Опис

ред.

Початком групи «Інтерпайп» заведено називати 1990 р., у якому утворилася науково-виробнича група «Інтерпайп», яку надалі очолив молодий вчений Віктор Пінчук.

У 1997 році Пінчука обрали президентом «Інтерпайпу».

До групи «Інтерпайп» входять: акціонерний банк «Кредит-Дніпро», «Укрсоцбанк», телеканали Новий канал, СТБ, ICTV, газета «Факти», Новомосковський трубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Нікопольський завод нержавіючих труб, Нікопольський завод безшовних труб NICO TUBE, Нікопольський завод феросплавів, Дніпровський металургійний завод ім. Комінтерну, Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів, ряд цукрових заводів.

У 2012 р. першу продукцію випустив завод «Дніпросталь», який став першим металургійним підприємством, побудованим в Україні за часи незалежності[2].

У 2014 році Міністерство торгівлі США підписали угоду з групою «Інтертайп» про призупинення антидемпінгового розслідування стосовно труб в обмін на цінові зобов'язання щодо рівня постачань цієї продукції на територію країни. Згідно з цією угодою «Інтертайп» здійснює продаж нафтогазових труб за мінімальними ринковими цінами, що дає змогу уникнути демпінгу цін і призупиняє дію мита у розмірі 7,47 %, запровадженого за підсумками антидемпінгового розслідування проти низки країн-імпортерів сталевих труб, зокрема України.

У 2018 році угоду було продовжено ще на рік — згідно з поправкою, угода припиняється через п'ять років після дати набуття чинності первинною угодою, 10 липня 2019 року[3].

За даними ЗМІ, «Інтерпайп» у 2018 р. продовжив поставки залізничних коліс на російський ринок, незважаючи на запровадження антидемпінгових митних тарифів, у зв'язку з дефіцитом на світовому ринку цієї продукції[1].

Протягом 2019 року виробила 207,7 тис. тонн залізничної продукції, що на 11 % більше, ніж у 2018 році. Найбільше зростання було зафіксовано у виробництво колісних пар +58,5 %. Частка залізничних коліс в загальних обсягах виробництва компанії склала 26,1 %. Залізничних осей було вироблено 3,6 тис. тонн (+ 6 %), бандажів — 2,6 тис. тонн (−8,6 %). Майже половину залізничної продукції «Інтерпайп» (45 %) було реалізовано в країнах СНД, 26 % — в Європі, 22 % — в Україні, по 3 % — в Америці та країнах Північної Африки та Близького Сходу[4].

США відновили дію 7,47 % антидемпінгового мита проти безшовних труб виробництва Інтерпайп, в той час як дія Угоди про встановлення мінімальних цін не було продовжено. Проте, згідно із заявою компанії, Інтерпайп продовжить експорт продукції в США[5].

Інтерпайп[6] у 2019 р. планує виробити близько 1 млн тонн сталі, що на 2,8 % вище, ніж у 2018 році[7].

У червні 2019 р. спільне підприємство Vallourec NIKO TUBE вийшло на планований рівень завантаження потужностей в 120 тис. тонн труб на рік. Планується 95 тис. тонн поставляти на ринок ЄС і 25 тис. тонн у США і країни Близького Сходу[8].

Об'єми виробництва

ред.

Безшовні труби

ред.
  • 2016 — 344 тис. т
  • 2017 — 493 тис. т
  • 2018 — 560 тис. т
  • 2019 — 480 тис. т

Труби зварні

ред.
  • 2016 — 105 тис. т
  • 2017 — 97 тис. т
  • 2018 — 110 тис. т
  • 2019 — 107 тис. т

Залізничні колеса

ред.
  • 2016 — 105 тис. т
  • 2017 — 165 тис. т
  • 2018 — 189 тис. т
  • 2019 — 208 тис. т

Зв'язок з іншими підприємствами

ред.

За даними інтернет-видання GMK-Center станом на 2021 рік до складу групи «Інтерпайп» входять наступні виробничі підприємства[9]:

Зв'язок з персонами[10]

ред.
  • Пінчук Віктор Михайлович — здійснює контроль.
  • Щеголевськи Михайло Миронович — входить до групи.
  • Дементиєнко Олександр Вікторович — входить до групи.

Зноски

ред.
  1. а б в Interpipe - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  2. «Интерпайп» прокатал первую трубу из стальной заготовки «Днепростали». Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
  3. InterFax-Україна. США продовжили на рік угоду з «Інтерпайпом» про відмову від мита в обмін на цінові зобов'язання (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  4. «Інтерпайп» у 2019 році збільшив виробництво колісних пар на 58%. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 січня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 20 січня 2020.
  5. «Интерпайп» продолжит поставки труб на рынок США — Новости — GMK Center. ГМК (ru-RU) .
  6. Актуальна інформація про ПАТ "ІНТЕРПАЙП": адрес, код ЄДРПОУ, власники, директор, судові рішення. Opendatabot (укр.).
  7. Фаді Храйбе: «Інтерпайп» виробить близько 1 млн т сталі у 2019-му — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
  8. Vallourec Niko Tube вийшов на проектну потужність 120 тис. т труб на рік — Новини — GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2020.
  9. Interpipe. Структура групи. GMK Center.
  10. Группа «Интерпайп» [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.] 10.04.2010 р.