Інквізиція в Новому Світі

В 1480 в Іспанії була організована інквізиція, відтоді на тривалий час цей орган стає підґрунтям в розбудові католицизму. Євреям, що перейшли в християнство, і мусульманам загрожувала вічна небезпека. Варто було кому-небудь донести, що вони притримуються своєї колишньої віри, їх негайно притягали суду інквізиції. Політична опозиція королеві почала прирівнюватися в Іспанії до церковної єресі, і ворогів королівської влади почали притягати до суду інквізиції як єретиків. Таким чином, інквізиція нещадно розправлялась не тільки з євреями і мусульманами, але і з іспанцями-християнами, якщо їх підозрювали у ворожому відношенні до церкви і короля. Довше, ніж в інших країнах, інквізиція збереглась також в Іспанії (майже до середини XIX ст.). Інквізиція існувала майже у всіх країнах Західної Європи, де її очолювали уповноважені папи, що не зважали на місцевих єпископів і творили суд і розправу на свій розсуд. Власті повинні були сприяти інквізиторам. Інквізиція перетворилася на міжнародну "поліцію, що діяла по детективі Риму. Інквізиція (від латів. In Quisitlo — пошук) існувала протягом XIII — XIX ст., судово-політичний установа створена для боротьби з єретиками. Так, ще в 1826 був випадок спалення за єретицтво.

Іспанські церковники заснували інквізицію і в заокеанських країнах. Тисячі індіанців Америки стали жертвами жорстокості та жадібності інквізиторів. Один з таких іспанських християнізаторів Юкатана в середині XVI ст. Дієго де Ланда так оповідає про розправу з індіанцями, запідозреними в тому, що вони відвернулися від християнства, яке їм насильницьки нав'язали: «Їх судили [близько 5 тисяч чоловік], і було влаштовано аутодафе, на якому багато хто потрапив на ешафот і був одягнений в ганебні ковпаки, обстрижений і підданий тому, що батожить, а інші одягнені в санбенито на певний час».

Насамперед розправлялися представники інквізиції з тими ж «новими християнами», які спрямовувалися за океан в надії сховатися в цих далеких і невідомих землях від нещадних переслідувань інквізиції. Частина з них потрапляла в колонії безпосередньо з Іспанії. Негри-раби не викликали особливого інтересу у інквізиції. Якщо інквізиторам було заборонено принаймні формально проливати кров своїх жертв, то рабовласників в цьому плані закон не обмежував і неслухняних рабів вони сікли батогами, калічили, піддавали жорстоким способам смерті.

Лікарі також знаходилися під постійним спостереженням інквізиторів. Багато хто з них був «новими християнами» і часто висловлював неортодоксальні релігійні погляди. Так, в Пуебле в 1551 інквізиція судила лікаря Педро де ла Торре за те, що він сказав «Бог і природа — одне і те ж». Трибунал інквізиції засудив його до сплати штрафу в 100 золотих песо і вислав до Іспанії. Інквізиторам також ставилося в обов'язок зачитувати раз на три роки в церквах всіх населених пунктів Іспанської Америки при обов'язковій присутності всіх віруючих з 10-річного віку «Генеральний едикт віри». Цей едикт закликав віруючих займатися доносами, в народі його називали «едиктом зради».

Публікація «едиктів зради» завжди приносила інквізиторам багаті жнива доносів. Наприклад, услід за читанням такого едикту в церквах Мехіко в 1650 р. в інквізицію доходило близько 500 доносів, відповідно зареєстрованих у восьми об'ємистих томах. Чотири томи із записом 254 доносів збереглися. Аналіз цих документів показує, наскільки був широкий діапазон «роботи» інквізиторів: 112 доносів повідомляли про випадки чаклунства і прогнозів.

Кульмінаційним моментом інквізиційного процесу було автодафе, на якій інквізитори перед народом і владою оповістили вирок своїм жертвам і піддавали їх покаранням. Аутодафе здійснювалися в міру накопичення засуджених і приурочувалися до великих свят. Наприклад, в автодафе 25 березня 1601 р. в Мехіко брали участь 143 «єретики», з них 32 були звинувачені в кальвінізмі, 4 піддані спалюванню. Інквізиція в іспанських у володіннях Америки діяла аж до початку XIX ст. У 1813 р. ухвалено рішення про заборону трибуналів інквізиції як в Іспанії, так і в її колоніях. Але в 1814 р. Фердинанд VII відновив діяльність ненависного трибуналу, який з подвійною енергією почав переслідувати своїх супротивників. Тільки із завоюванням незалежності народи Латинської Америки змогли, нарешті, позбавитися назавжди від інквізиції.

Інквізиція була закономірним явищем і в Латинській Америці поряд з католицизмом, основне завдання якої був суворий контроль релігійних догматів. Релігійні процеси що простежуються сьогодні в Латинській Америці беруть свій початок із часів процесу конкісти і заглибившись в минуле можна дати відповідь на багато питань сьогодення.

Див. також

• Свята Інквізиція
• Іспанська інквізиція

Джерело

• Пагор В. В.. Католицька церква в процес конкісти (XV—XVI ст.): Курсова робота. — Кам'янець-Подільський, 2009.

Література

• История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. (XV—XVII века). / Сост. В. Е. Степанова и А. Я. Шеваленко. — 3-е изд., дораб. — Ч. ІІ. — М.: Просвещение, 1974. — 271 с.
• История средних веков (XV—XVII вв.). Хрестоматия. Пособие для учителей. / Сост. В. Е. Степанова и А. Я. Шеваленко. — Ч. ІІ. — М.: Просвещение, 1974. — 320 с.
• Хрестоматія з історії середніх віків. Посібник для викладачів середньої школи. / За ред. М. П. Сказкіна і С. Д. Граціанського. Друге видання. — К.: Радянська школа, 1952. — Т. ІІ. — 329 с.
• Хрестоматія з історії середніх віків. Посібник для викладачів середньої школи. / За ред. М. П. Сказкіна і С. Д. Граціанського. Друге видання. — К.: Радянська школа, 1953. — Т. ІІІ. — 340 с.
• Хрестоматия по истории средних веков. Пособие для преподавателей средней школы / Под ред. М. П. Сказкина і С. Д. Грацианского. — М., 1953. — Т. ІІІ. — 348 с.
• Баглай В. Е. Конкистадор и его судьба в представлениях древних ацтеков. // Латинская Америка. — М: Наука, 1995. — № 12.
• Баженов Ю. М. Поиск золота как стимул геогравических открытий (с древнейших времен до начала XIX в.) [Electronic resource]. : Автореферат диссертации кандидата географических наук. — М., 2009. — 30 с.
• Васюк Г. В., Кручковский Т. Т. Древнейшие цивілізации Латинской Америки: програма курса для спеціальности — история. [Electronic resource]. — Гродно. 1998.
• Волкова. Языковая унификация и региональный этнонационализм: На примере современной Испании. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
• Всемирная история. / Под. ред. Н. А. Сидоровой, Н. И. Конрада, И. П. Петрушевського и Л. В. Черепнина. — М.: Государственное издательство политической литературы. 1957. — Т. ІІІ. — 896 с.
• Гирин Ю. Н. Сюрреализм в культуре Латинской Америки. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
• Гончарова Т. В. Последнее знамя майя. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 1.
• Григулевич И. Р. Крест и меч. Католическая церков в Испанской америке, XVI—XVII вв. — М.: Наука, 1977. — 296 с.
• Гуляєв В. И. По следам конкистадоров. -М.: Наука, 1976.
• Давлетшин А. И. Принципы палеографического анализа иероглифической письменности майя . // «Ломоносов-2001». Труды научной конференции студентов и аспирантов. Сборник тезисов. [Electronic resource]. — М., 2001.
• Давлетшин А. И. «Разбивка на блоки» в иероглифической письменности майя (в поисках строгого определения феномена) [Electronic resource]. // «Ломоносов-2002». Труды научной конференции студентов и аспирантов. Сборник тезисов. М., 2002.
• Денисенко Н. П. Отчуждениє селений и земель королевской властю в Испании XVI в. // Средние века. Вып. 40. -М.: Наука, 1976.
• Дмитриева Д. А. Лики русских святых в Латинской Америке. // Латинская Америка. — М: Наука, 2005. — № 3.
• Еришова Е. А. Культура индейцев кадиувео в колониях МАЭ. // Латинская Америка.. — М., 2003. — № 3.
• Эспинель Суарес А. Тема любви и смерти в мифологии кол ум описки х индейцев. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
• Зембатов М. Р. Язык «цветов и песен» — шаг к познанию . // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
• Зашкільняк Л. О. Методичні рекомендації до вивчення курсу: Методологія історії. [Electronic resource]. — Л., 2006. — 21 с.
• Зашкільняк Л. О. Програма з фундаментальної дисципліни «Методологія історії». [Electronic resource]. — Л., 2004. — 6 с.
• Ивлева Т. Н. Земля и кровь. Причины и пути решения конфликтов в латиноамериканской деревне. // Латинская Америка. — М., 2003. — № 3.
• Иннес Хэммонд. Конкистадоры: История испанских завоеваний XV—XVI веков [Electronic resource]. / Пер. с англ. Н. И. Лисовой. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2002. — 391 с.
• Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования. — М., 1987.
• Кофман А. Ф. Конкиста и метисация. // Латинская Америка. — М., 2004. — № 12.
• Кофман А. Ф. Теория и законы конкисты: противостояние. // Латинская Америка.. — М: Наука, 2004. — № 8.
• Красулин Е. А. Богиня Луны в мифологии индейцев мая. // Латинская Америка.. — М: Наука, 2000. — № 8.
• Кряжева И. А. Афрохристианске культы Латинской Америки // Латинская Америка.. — М., 2000. — № 12.
• Лозинський С. Г. История папства. — 3-е узд. -М.: Политизат, 1986. −338 с.
• Магндович В. И., Магидовичл И. П. Очерки по истории географических открытий. Эпоха великих открытий. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — 639 с.
• Магидович И. П. Очерки по истории географических открытий. — М.: Просвещение, 1967.
• Мірошкіна Н. В. Природничо-наукові аспекти цивілізаційних досліджень (методологічний та філософсько-історичний аналіз) [Electronic resource]. : Автореф. дис… канд. філос. наук; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. — О., 2000. — 18 с.
• Михневч Д. Е. Очерки из истории католической реакции (Изуиты). Издание второе дополненное и исправленное. -М.: Издательство академии наук СССР, 1955. — 408 с.
• Морозов А. Ю. Новое о конкитадорах. // Предподавание истории в школе. 2009. — № 2.
• Опря A.B. Християнська церква і сучасні політичні процеси: Навчально-методичний посібник для магістрантів історичних факультетів. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2007. — 78 с.
• Петрова Т. П., Зачем папа ездил в Мексику? // Латинская Америка. — М., 2002. — № 12.
• Рибак І. В., Баженов О. Л. Методичні рекомндації до виконай курсової роботи з дисциплін «Історія», «Політологія». — Кам'яна Подільський, 2005 р. — 20 с.
• Семінарські заняття з історії середніх віків. Методичні вказівки для студентів ІІ курсу історичного факультету. / Укладач: Опря Анатолій Володимирович. — Кам'янець-Подільський, 2002.
• Советский ециклопедический словарь. / Под ред. А. М. Прожова, М. С. Гиляров, М. С. Гиляров, Е. М. Жукова, И. Н. Иноземцева, И. Л. Кнунянц, П. М. Федосев, М. Ю. Храпченко. — М., 1980. — 1600 с.
• Сорокина Т. С. Медицина аборигенов доколумбовой Америки// Латинская Америка.. — М: Наука, 2000. — № 5.
• Танананева Л. І. Посланцы Клементинкма. О деятельносте ческих миссионеов-изуитов в странах Нового Света в XVI—XVIII вв. // Латинская Америка.. — М., 2008. — № 12.
• Шейман М. М. Краткие очерки истории папства. — М.: Издательство академии наук СССР, 1952. −192 с.
• Шейман М. М. Папство. -М.: Издательство академии наук СССР, 1959. −210 с.
• DMITRI BELIAEV and ALBERT DAVLETSHIN. Possible Mediopassive Suffix -K'-A(J) in the Maya Script? [Electronic resource]. // The PARI Journal Vol. III, No. 2/Vol. III, No. 3, 2002—2003 (Combined Issue).
• Elizabeth P. Benson and Anita G. Cook. Ritual sacrifice in ancient Peru [Electronic resource]. — Austin: University of Texas Press, 2001. — 228 p.
• Thomas Hugh. Rivers of Gold: The Rise of the Spanish Empire, from Columbus to Magellan [Electronic resource]. New York: Random House, 2005.