Інґрід Раґнвальдсдоттір
Інґрід Раґнвальдсдоттір (швед. Ingrid Ragnvaldsdotter, давньо-сканд. Ingiríðr Rögnvaldsdóttir) — шведська принцеса з династії Стенкілі, онука короля Швеції Інґе Старшого, дружина короля Норвегії Гаральда IV Ґіллі, мати короля Швеції Маґнуса Генріксена і короля Норвегії Інґе Горбаня.
| Інґрід Раґнвальдсдоттір | |
|---|---|
| Народилася | не раніше 1100 і не пізніше 1110 |
| Померла | не раніше 1161 |
| Країна | Норвегія |
| Титул | королева-консорт |
| Рід | Стенкілі |
| Батько | Ragvald Ingessond |
| У шлюбі з | Гаральд IV, Henrik Skadelård, Ottar Birtingd і Arne Ivarrson 'Kongsmaag', Lord of Stodreimd |
| Діти | Інге I, Магнус II Хенріксен, Orm Ivarssond, Nicholas Arnessond, Maria (?)d[1], Margaret Haraldsdatterd[1], Margret Arnadottir av Stodreimd[2], Knud Henrikssond, Ragnvald Henrikssond і Buris Henriksend |
Біографія ред.
Інґрід була дочкою Раґнвальда, єдиного сина шведського короля Інґе Старшого, який помер, ймовірно, ще за життя батька[3].
Тітка Інґрід, Маргарет Фредкулла, організувала її весілля з племінником свого чоловіка, данського короля Нільса, Генріком Скаделором. Незважаючи на народження кількох синів шлюб виявився нещасливим. Інґрід намагалася втекти від чоловіка разом з коханцем, але була спіймана. У причетності до втечі Генрік звинуватив свого кузена Кнуда Лаварда, сина короля Еріка I. В 1131 році Генрік Скаделор став співучасником вбивства Кнуда Лаварда. Цей злочин призвів до повстання проти короля Нільса, яке очолив єдинокровний брат Кнуда Ерік Емуне. У червні 1134 року відбулася вирішальна битва, в якій Ерік Емуне розбив війська Маґнуса Сильного, сина короля Нільса. Маґнус та Генрік Скаделор загинули.
Овдовілу Інґрід взяв у дружини союзник Еріка Емуне норвезький король Гаральд Гіллі. В 1135 році у них народився син Інґе. Водночас Гаральд Гіллі жив з жінкою на ім'я Тора Ґуттормсдоттір. У грудні 1136 року король під час ночівлі у Тори, був убитий своїм суперником в боротьбі за владу Сіґурдом Слембе. Новими королями були проголошені немовля Інґе, син Інґрід та її трирічний брат Сіґурд, син Тори.
Третім чоловіком Інґрід став Арне Іварссон з Стодрейма, названий у сазі «вітчимом конунґа» Інґе. Крім того в Інґрід був позашлюбний син від якогось Івара Прута. Як мати короля Інґе Інґрід брала активну участь в його боротьбі за владу з численними суперниками. Згодом старший син Інґрід від Генріка Скаделора, Маґнус, на короткий час зумів стати королем Швеції. Однак у лютому 1161 року Інґе і Маґнус, один в Норвегії, інший в Швеції, були вбиті. Про подальшу долю Інґрід нічого не відомо.
Шлюби і діти ред.
- Генрік Скаделор (пом. 1134), онук данського короля Свена II. Діти:
- Гаральд IV Ґіллі (пом. 1136), король Норвегії (1130—1136). Син:
- Інґе Горбун (1135—1161), король Норвегії (1136—1161)
- Арне Іварссон із Стодрейма. Діти:
- Інґе
- Ніколас (пом. 1225), єпископ Осло
- Філіпп
- Марґарита, мати Філіппа Сімонссона
Від зв'язку з Іваром Прутом — син Орм Іварссон.
Примітки ред.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Існує альтернативна версія, яка ототожнює Раґнвальда Інґессона з королем Раґнвальдом Дурним
Посилання ред.
- Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про Магнуса Сліпому і Харальде Гіллі [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про синів Гаральда Гіллі [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- NORSK BIOGRAFISK LEKSIKON. Ingerid Ragnvaldsdatter [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.](норв.)