Відкрити головне меню

«Іміта́тор» (рос. «Имитатор») — український радянський художній фільм 1990 року, знятий режисером Олегом Фіалко на кіностудії імені Олександра Довженка. Фільм знятий в жанрі сатиричної кінокомедії.

Імітатор Picto infobox cinema.png
Жанр кінокомедія
Режисер Фіалко Олег Борисович
Сценарист Yuri Mamin[d][1]
У головних
ролях
Скляр Ігор Борисович, Nataliya Lapina[d], Жарков Олексій Дмитрович, Гурченко Людмила Марківна[1], Iren Azer[d][1] і Бенюк Богдан Михайлович[1]
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 96 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1990
IMDb ID 0136263

СюжетРедагувати

Молода людина Ігор Луценко (Ігор Скляр) вміє добре імітувати голоси. Користуючись цією здатністю, він по телефону видає себе за інших людей. Спочатку він допомагає чиновнику Льву Козаку, який обіцяв Ігорю, що той стане артистом. Потім він використовує дар уже у власних інтересах, сприяючи своєму бізнесу. Між Луценком і Козаком виникає конфлікт, який переростає у відкриту ворожнечу. Козак, використовуючи зв'язки, запроторює Луценка в психіатричну лікарню, а Ігор, застосувавши свій творчий хист і викликавши неймовірні і масштабні події, робить зі свого ворога справжнього божевільного…

У роляхРедагувати

Творча групаРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

  • Фільм був знятий за рік до розпаду СРСР, тим не менше в ньому широко використовується українська національна символіка.

ПосиланняРедагувати

  1. а б в г ČSFD — 2001.