Відкрити головне меню

Маргарита Василівна Криницина (7 жовтня 1932, Нова Ляля, Свердловська область, Російська РФСР — 10 жовтня 2005, Київ, Україна) — українська і радянська акторка.

Маргарита Василівна Криницина
Krinitsyna.jpg
Народилася 7 жовтня 1932(1932-10-07)
Нова Ляля
Померла 10 жовтня 2005(2005-10-10) (73 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актриса
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності 19551997
Чоловік Онопрієнко Євген Федорович
Діти Алла Криницина[d]
IMDb ID 0471365
Нагороди та премії
Народний артист України
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

У 1955 році, закінчивши Всеросійський державний інститут кінематографії, отримала розподіл в Московський театр кіноактора. З 1959 року постійно жила в Києві. Ще в інституті, на четвертому курсі, вийшла заміж за українського сценариста Євгена Онопрієнка.

Померла 10 жовтня 2005 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

ВідзнакиРедагувати

Народна артистка України1996 року). Лауреат Державної премії України імені О. Довженка (1999; за роль Проні Прокопівні в х/ф «За двома зайцями»), Спеціального приза кінофестиваля «Стожари» за внесок в українське кіно (1999). Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2002; за великий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, творчі досягнення і високий професіоналізм).

ФільмографіяРедагувати

 
Могила Маргарити Кринициної і Євгена Онопрієнка
  1. 1955 — Вольниця — Олена
  2. 1955 — Доброго ранку — дівчина на танцювальному вечорі, продавчиня морозива
  3. 1957 — Випадок на шахті вісім — офіціантка
  4. 1958 — Та, що обганяє вітер — Катерина
  5. 1960 — Катя-Катруся — Ельвіра
  6. 1961 — За двома зайцями — Проня Прокопівна
  7. 1962 — Зірочка («Капітани не спізнюються»)
  8. 1963 — Стежки-доріжки
  9. 1964 — Рогатий бастіон — Клава
  10. 1965 — Немає невідомих солдатів — жінка, що копала оборонний рів
  11. 1967 — Весілля в Малинівці — руда
  12. 1967 — Циган — Стеша
  13. 1967 — Вій
  14. 1968 — На Київському напрямку — учасниця ополчення
  15. 1968 — Великі клопоти через маленького хлопчика — мати Олексія
  16. 1969 — Ад'ютант його високоповажності — пані на сходах, у котрої Мирон Осадчий розпитує за адвоката Гриценка
  17. 1969 — Варчина земля — Лузанка
  18. 1970 — Між високими хлібами — Тодоська
  19. 1970 — Дивитися в очі
  20. 1970 — Сади Семираміди — Клавдія
  21. 1971 — Бумбараш — Меланія
  22. 1971 — Інспектор карного розшуку — Катерина Федорівна
  23. 1973 — Будні карного розшуку — Курбатова
  24. 1973 — Не мине й року
  25. 1973 — Нейлон 100 %
  26. 1973 — Стара фортеця — мати Петька
  27. 1974 — Юркові світанки — Марія Борисівна
  28. 1974 — Народжена революцією — свідок Онисія Іванівна
  29. 1975 — Червоний півень Плімутрок
  30. 1976 — Дні Турбіних — дружина Лісовича
  31. 1976 — Така вона, гра
  32. 1977 — Рідні
  33. 1977 — Перед іспитом — двірник тітка Женя
  34. 1977 — На короткій хвилі — комендант
  35. 1978 — Передвіщаючи перемогу — Олександра Безродня
  36. 1978 — Дипломати мимоволі — Ольга
  37. 1978 — Женці — Одарка
  38. 1979 — Сусіди — Віра Петрівна
  39. 1979 — Старі листи — сусідка Нюри
  40. 1979 — Поїздка через місто
  41. 1980 — Дачна поїздка сержанта Цибулі — тітка Єфросинія
  42. 1982 — Жіночі радощі та смутки — головний лікар
  43. 1982 — Якщо ворог не здається… — дружина поліцая
  44. 1983 — Екіпаж машини бойової — медсестра тітка Паша
  45. 1983 — Справа для справжніх чоловіків — чергова у приймальному відділенні пологового будинку
  46. 1983 — Миргород та його мешканці — Горпина
  47. 1983 — Зелений фургон — конвоїр
  48. 1986 — Ми веселі, щасливі, талановиті!
  49. 1986 — Самотня жінка бажає познайомитись — керівниця ательє
  50. 1987 — І завтра жити
  51. 1988 — Мудромір — керівник Будинку моделей
  52. 1988 — Грішник — робітниця заводу
  53. 1989 — Робота над помилками — вчителька
  54. 1989 — Годинникар і курка — Євдокія
  55. 1990 — Допінг для янголів
  56. 1990 — Сеніт зон — тітка з пиріжками
  57. 1990 — Імітатор — голова художньої ради
  58. 1991 — Тисяча доларів у один бік
  59. 1991 — Медовий місяць
  60. 1993 — Стамбульський транзит
  61. 1993 — Не хочу одружуватись!
  62. 1994 — Амур і демон
  63. 1995 — «Будемо жити»
  64. 1996 — Повернення «Броненосця»
  65. 1997 — «Святе сімейство»
  66. 2003 — «Ох, не кажіть мені про любов» (документалньий фільм)

ПосиланняРедагувати