Кайзерівський, або Імперський собор (нім. Kaiserdom) — традиційна назва для романського собору, побудованого під прямим заступництвом імператора Священної Римської імперії. Поруч із собором часто будувався імператорський пфальц (палац). Такий собор автоматично ставав кафедрою єпископа. Всього імперських соборів є сім.

Головною відмінною рисою імперських соборів є наявність двох хорів на початку і кінці нави. Другі, додаткові хори призначалися для імператора і його родини. Таким чином імперська влада ставилася на один рівень з владою Бога, а положення хорів уособлювало також і певне розділення влади між Богом і кайзером.

Рейнські собориРедагувати

Першим імператорський собором став Шпайєрський собор (нім. Kaiser- und Mariendom zu Speyer), будівництво якого почалося в 1030 році імператором Конрадом II. Собор мав стати родовою усипальнею представників Салічної династії. Згодом собор перебудовували під Генріха IV, а в 1082-1104 роках збільшили склепіння.

При Генріху IV статус імперського собору отримали три храми: Шпайєрський, Майнцський та Вормський. Майнцський собор побудували під безпосереднім контролем Генріха, Вормський ж долучився до імперських соборів за монументальність і урочистість. Всі три будівлі були розташовані в містах на Рейні, через що їх називають Рейнськими імперськими соборами.

Інші собориРедагувати

На досягнутому будівництво імперських соборів не зупинилося. Так і званий Імперський собор будувався під заступництвом імператора Лотара II в місті Кенігслуттер-ам-Ельм. При Генріху II Святому звели Бамберзький собор, де після своєї смерті імператор був канонізований. Імперськими також вважаються Ахенський і Франкфуртський собори, оскільки в них проводилися коронації імператорів і кайзерів.

Собори, що будувалися під патронажем імператорів з XII століття, не мають того ж сакрального статусу, як їх попередники. Скажімо, празький собор Святого Віта будувався за безпосереднього заступництва імператора Карла IV і був покликаний стати головним храмом імперії, проте кайзерівським цей собор ніколи не називають.

Список соборівРедагувати

Зображення Назва Призначення
  Королівська церква Св.Марії в Аахені Храм виник навколо Палатинської каплиці при палаці Карла Великого, який там похований. З 936 по 1531 в Аахенському соборі проходили церемонії коронації німецьких королів.
  Імператорська соборна базиліка Успіння та Святого Стефана Споруда імператорів Салічної династії і місце їхнього спочинку.
  Майнцський собор святих Мартіна і Стефана Закладений імператором Генріхом IV. У більш ранній церкві на цьому місці відбулася коронація Генріха II (1002) та Конрада II (1024).
  Вормський собор святого Петра Місце, де імператор Генріх V уклав Вормський конкордат з попою Калікстом II
  Бамберзький собор святих Петра і Георгія Закладений Генріхом II Святим і Кунігундою Люксембурзькою. Місце поховання цього вінценосного подружжя. У соборі розташований головний міський символ — Бамберзький вершник ХІІІ століття. У цьому храмі розташована єдина в Німеччині могила Папи Римського — Климента ІІ, а також гробниця імператора Генріха ІІ.[1]
  Франкфуртський собор святого Варфоломея Попередник нинішнього храму був закладений Людовіком Благочестивим. Згідно Золотої булли, в соборі з 1376-го проводилися вибори королів Німеччини. З 1531-го тут проходила церемонія коронації королів Німеччини, а з 1562-го — і римсько-німецьких імператорів.
  Кенігслуттерський собор святих Петра і Павла Закладено імператором Лотарем III. Місце поховання цього монарха.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Шляхи до Світової спадщини. dw.de. Deutsche Welle. Процитовано 12.05.2014.