Ігор Стрембіцький (англ. Ihor Strembitskyy; * 1973, с. Парище, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український кінорежисер, кінооператор, звукорежисер. Перший українець, який отримав Золоту пальмову гілку — найвищу нагороду Каннського кінофестивалю[1].

Ігор Стрембіцький
Дата народження1973 (50 років)
Місце народженнясело Парище
ГромадянствоУкраїна Україна
ПрофесіяКінорежисер
Напрямартхаус
НагородиЗолота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (2005)
IMDbID 1918845

Біографія

ред.

1994 — закінчив Чернівецький індустріальний технікум.

1998–2003 — навчався в КНУТКіТ імені І.Карпенка-Карого на курсі режисури документального фільму (майстерня Сергія Буковського і Володимира Кукоренчука). Пізніше став Лауреатом премії імені Нормана Макларена Канадської національної спілки кінематографістів.

Учасник Кампусу талантів Берлінале 2005 року.

Стипендіат Gaude Polonia – стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини республіки Польща 2008 року. Нагороджений «Золотою медаллю» Академії мистецтв України «За значні творчі досягнення», премією «Зоряна мить» ІІ-го ступеня ювелірного дому «Лобортас», почесною грамотою Національної спілки театральних діячів України «За мистецькі досягнення», грамотою «Посол української культури» Міністерства закордонних справ України «За унікальне творче досягнення та внесок у справу популяризації української культури за кордоном».

«Подорожні»

ред.

Міжнародне визнання режисеру Ігорю Стрембіцькому та його дружині Наталі Конончук (сценаристу фільму) прийнесло представлення стрічки «Подорожні» на 58-му Каннському кінофестивалі 2005 року. Картина отримала Найвищу нагороду кінофестивалю — Золоту пальмову гілку Канн для короткометражних фільмів.

Інші нагороди фільму:

  • Найкращий документальний фільм Тіранського МКФ (Албанія);
  • Найкращий документальний фільм, найкращий звук і найкраща режисура на МКФ «Сесілі» (Грузія);
  • Ґран-прі за найкращий фільм національної конкурсної програми Українського МКФ «Контакт».

Загалом фільм "Подорожні" взяв участь у понад 60 міжнародних кінофестивалях.

«Shepherds»

ред.

«Shepherds» — це цикл з чотирьох документальних картин, тривалістю кожного до 15 хвилин, присвячених українським пастухам у Карпатах. Вигідна відмінність та водночас перегорода на шляху до глядача — формат. «Вівчарі» зняті у форматі 360 градусів, або ж VR. Мінімальний набір для перегляду нової роботи Стрембіцького — смартфон, VR-окуляри та навушники.[2]


Міжнародна прем'єра фільму "Shepherds" відбулась у 2017 році на Rendezvous Film Festival, де картина стала лауреатом у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності".

Українська прем'єра фільму "Вівчарі"[3] (Shepherds) у форматі віртуальної реальності (VR) режисера Ігоря Стрембіцького відбулася на 47-му Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість". [4]

"Sheperds" - заглиблення у природу людської ідентичності у безмежному середовищі Карпатських гір України. Фільм змушує нас думати про різноманітність життєвих історій та вибір, що робить кожен на своєму шляху." - продюсер Ігор Стрембіцький.

"Вівчарі" - це 4 документальні фільми у VR-форматі. Кінокартина розповідає про первісні обійми української природи та позачасовість у житті звичайних карпатських вівчарів. Глибокі та чутливі портрети людей, які наочно демонструють стародавні зв'язки людського світу з землею, їх повсякденну і напружену роботу.


Інші нагороди фільму:

  • Virgin Spring Cinefest (2018) - Переможець у номінації "Віртуальна реальність / 360 VR" - бронзова нагорода;
  • Barcelona Planet Film Festival (2018) - Переможець у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності / 360 VR";
  • Short Movie Club Film Festival (2018) - Лауреат у номінації "Віртуальна реальність";
  • 61st CINE Golden Eagle (2018) - Фіналіст в категорії "Віртуальна реальність";
  • Rendezvous Film Festival (2017) - Лауреат у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності";
  • 360 Film Festival 2017`s Film Selection - Лауреат в номінації "Найкращий документальний фільм".



Фільмографія

ред.
  • 2005 — "Подорожні"
  • 2006 — "Урок німецької"
  • 2017 — "Shepherds" (укр. "Вівчарі")

Сценарії

ред.

Примітки

ред.
  1. Сайт Каннського кінофестивалю. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2009.
  2. VR-кино и взгляд Бога от украинского победителя Каннского кинофестиваля. oKino.ua (рос.). Процитовано 19 квітня 2022.
  3. Shepherds – заглиблення в природу людської ідентичності. www.rupor.info (англ.). Процитовано 19 квітня 2022.
  4. На "Молодості" відбулася прем'єра фільму в форматі віртуальної реальності. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 квітня 2022.

Посилання

ред.