Подорожні
фільм 2005 року
«Подорожні» (в міжнародному показі — «Wayfarers») — короткометражний документальний фільм 2005 року режисера Ігоря Стрембіцького. Перша українська стрічка — переможець Каннського кінофестивалю[1].
Подорожні | |
|---|---|
.jpg) | |
| Жанр | Артхаус |
| Режисер | Ігор Стрембіцький |
| Сценарист | Наталя Конончук |
| Оператор | Ігор Стрембіцький, Артем Васильєв |
| Кінокомпанія | КНУТКіТ |
| Тривалість | 10 хв. |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2005 |
| Кошторис | 15 тис. гривень |
| IMDb | ID 0459671 |
Для зйомок свого психологічного фільму Стрембіцький обрав незвичайну київську натуру — Будинок ветеранів, у якому доживають роки самотні немолоді актори, та психоневрологічний диспансер з його дивним для багатьох устроєм.
Займає 68-70-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Синопсис ред.
|
Ой люлі-люлі, спатоньки хочу, покладу я головоньку на білую постелоньку, може, я засну... Фільм про дитинство, яке не повертається, про мрії, які не здійснюються, і про те, що божевілля може бути і щастям, і горем. | 
|
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ Стрічка «Подорожні»[недоступне посилання] // Офіційний сайт Каннського кінофестивалю. Переглянуто 19 травня 2009.(англ.)