Іво Капріно (норв. Ivo Caprino; 17 лютого 1920, Осло, Норвегія — 8 лютого 2001, там ж) — норвезький кінорежисер-аніматор, сценарист, оператор, продюсер і монтажер італійського походження. Онук Ганса Гуде.

Іво Капріно
Ivo Caprino.jpg
Дата народження 17 лютого 1920(1920-02-17)[1][2]
Місце народження Осло, Норвегія
Дата смерті 8 лютого 2001(2001-02-08)[1][2] (80 років)
Місце смерті Snarøyad, Берум, Акерсгус, Норвегія
Поховання Спаський цвинтар (Осло)[3]
Громадянство Норвегія Норвегія
Професія кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, монтажер, ляльковик
Діти Remo Caprinod і Ivonne Caprinod
IMDb ID 0135653
caprino.no
Commons-logo.svg Іво Капріно у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

З 1946 року почав знімати об'ємні лялькові фільми. В 1950 році жив у Чехословаччині і паралельно вчився у чеського режисера Іржі Трнкі. Секрет рухомості та об'ємності ляльок, який винайшов аніматор, відомий серед мультеплікаторів як «ефект Капріно». В 1956—1957 роках він створив студію «Капріно фільмцентр». Для сюжетів своїх картин він використовував багатий літературний матеріал: казки Андерсена, норвезький фольклор, дитячі книги. Широку відомість йому приніс фільм «Великий приз». Ним була розроблена техніка зйомки, яка має назву супервідеографа[en].

Був одружений з акторкою Лів Бредаль (1919—2011). З 1972 року був у громадянському шлюбі з Еліною Гравнінгсмюр.

Помер у 2001 році від онкологічного захворювання.

Обрана фільмографіяРедагувати

РежисерРедагувати

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кино: Енцеклопедичниц словник / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Радянська енцеклопедія, 1987. — с. 170