Івачів

село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області

Іва́чів — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Було підпорядковане Вовчківській сільській раді (до 2016).

село Івачів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040170170038000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1834
Населення 290
Територія 1.180 км²
Густота населення 245.76 осіб/км²
Поштовий індекс 47224
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°46′8″ пн. ш. 25°5′23″ сх. д. / 49.76889° пн. ш. 25.08972° сх. д. / 49.76889; 25.08972
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Івачів. Карта розташування: Україна
Івачів
Івачів
Івачів. Карта розташування: Тернопільська область
Івачів
Івачів
Мапа
Мапа

CMNS: Івачів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Населення — 259 осіб (2002).

Географія

ред.

Розташоване на північному заході району, на річці Стрипа.У долині Стрипи є поклади торфу, в північній частині поклади бурого вугілля, яке в радянський час добували у с. Новоселище Львівської області. На околиці Івачева починається мішаний ліс, що тягнеться через села Нище і Кругів у Пеняцький масив. Неподалік від села проліг Вороняцький кряж[1].

Історія

ред.

Перша письмова згадка про село – 1532 р. Від 16 ст. Івачів належав до Золочівського ключа маєтностей Яна Собеського. Землі часто переходили у власність польських землевласників Дзедзіцьких, Байгарців, Ваксів. На початку 19 ст. землі Івачева і сусідніх сіл австрійський цісар подарував за вірну службу польському воєводі фон Кріксґуберу, який заклав у селі фільварок[1].

1910 внаслідок великої пожежі згоріла частина будівель села.

Діяли «Сільський господар» та інші українські товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, у результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].

Пам'ятки

ред.

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці[4].

Пам'ятники

ред.

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Соціальна сфера

ред.

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, торговельний заклад.

Відомі люди

ред.
  • Афанасьєв Олександр — український військовик, учасник російсько-української війни[5].
  • Вашкович Володимир (14.10.1920 —  4.3.1980) - громадсько-політичний діяч, публіцист[6][7].
  • Галамай Степан - громадсько-політичний діяч, доктор права, журналіст
  • Конвай Володимир - професор, доктор медичних наук

Див. також

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б ІВАЧІВ | Зборівська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 29 листопада 2021. Процитовано 3 березня 2025.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. 23587344 — РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ПАРАФІЯ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ С. ІВАЧІВ ЗБОРІВСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКО-ЗБОРІВСЬКОЇ АРХИЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ" — Опендатабот. opendatabot.com (укр.). 16 травня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
  5. Боденчук, Богдан (18 серпня 2023). На Тернопільщині в останню дорогу провели воїна Олександра Афанасьєва. Суспільне Новини.
  6. ОУН за кордоном. www.ukrainiansintheuk.info. Процитовано 16 травня 2024.
  7. «Сурмач» - перший журнал української діаспори із військової журналістики — Архів ОУН. ounuis.info (укр.). Процитовано 16 травня 2024.

Література

ред.