Відкрити головне меню

Іван Ґеорґов (болг. Иван Георгов; нар. 7 січня 1862, Велес — пом. 13 серпня 1936, Софія — болгарський філософ, учений, член Болгарської академії наук, один із засновників і перший ректор Македонського наукового інституту, викладач Софійського університету Святого Климента Охридського, основоположник сучасної болгарської філософії.

Іван Ґеорґов
болг. Иван Георгов
Ivan Georgov and his family.jpg
Народився 7 січня 1862(1862-01-07)
Велес
Помер 13 серпня 1936(1936-08-13) (74 роки)
Софія
Поховання Центральний цвинтар Софії[d]
Громадянство Болгарія Болгарія
Національність болгари
Діяльність філософ, учений
Alma mater Єнський університет
Женевський університет
Лейпцизький університет
Знання мов болгарська[1]
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Учасник Сербсько-болгарська війна
Членство Болгарська академія наук
Батько Q12272003?

БіографіяРедагувати

Народився 7 січня 1860 в місті Велес в сім'ї Андрея Ґеорґова. До школи пішов у своєму рідному місті, але в 1875 батько відправив його до Відня, де в 1881 він закінчив державну школу, а в 1883 — коледж. Відразу ж після цього був зарахований в Єнський університет для здобуття вищої освіти.

Після завершення університетської освіти, переїхав зі своєю родиною, як і багато інших македонських болгар, в звільнену від Османської імперії Болгарію. У 1888 став викладачем філософії і етики в Софійському університеті та заступником глави Міністерства освіти.

ПраціРедагувати

 
Книги з фронту №1, автор Іван Ґеорґов
 
Македонська бібліотека №3, автор Іван Ґеорґов
  • «Материали за речника на велешкия говор», София, 1904 г. в «Библиотека Струмски»
  • «Материали по нашето възраждане», публикувано в «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина», книга XXIV, София, 1908 г. в «Библиотека Струмски»
  • «Die Bulgarische Nation und der Weltkrieg; Gesammelte Aufsätze», Берлин, 1918 г. в «Библиотека Струмски»
  • «Що е съвест?» (1903);
  • «Първите начала на езиковия израз за самосъзнанието у децата» (1905);
  • «История на философията. Том 1. Древна философия. Том 4. Нова философия до Канта. Част 1. Нова философия до Хобса.» (1925—1936);
  • «La Question macédonienne» (1929).
  • «Македонският въпрос чака своето разрешение» публикувано във в-к «Македония», София, 11.X.1926 година
  • «Ньойския договор за мир и английския парламент» статия от проф. Иван Георгов публикувана в сп. «Слънце», год. III, книга 6-7-8, София, 1921 г.
  • «Какво да правим?», в-к «Вардар», год. I, бр. 10, 13 декември 1911 г.
  • Георговъ, Иванъ. Ролята на България въ всемирната война. София, Книги за фронта № 1. Издава Щабътъ на Дѣйствующата Армия, 1918.
  • Георговъ, Иванъ. Днешното положение в Македония подъ сръбска и гръцка власть и Обществото на народитѣ. София, Македонска библиотека № 3, Издава Македонскиятъ Наученъ Институтъ, Печатница П. Глушковъ, 1925.

ДжерелаРедагувати

  • Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895 - 1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 126.
  • Македония — история и политическа съдба, Том II, ИК Знание, София, 1998, стр. 51, 59.
  • Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912 - 1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 114.
  • Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912 - 1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 115.
  • Български периодичен печат 1844 - 1944. Анотиран библиографски указател, том 3, Български библиографски институт „Елин Пелин“, Наука и изкуство, София, 1962, стр. 55.
  • Енциклопедия „България“, том 2, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 85.
  • Енциклопедия Пирински край, том 1, Благоевград, 1995, стр. 204.
  • Кратка биобиблиография на проф. Иван Георгов
  • Добрин Тодоров, „Иван Георгов - основоположник на модерното философско образование в България“, Годишник на Минно-геоложкия университет „Св. Иван Рилски“, том 49, св. IV, Хуманитарни и стопански науки, 2006.
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.