Сусанін Іван
Іван Осипович Сусанін (? — 1613) — московський учасник війни Речі Посполитої проти Московського царства на початку XVII століття. Сусанін був селянином з села Деревеньки, розташованого поблизу села Домніно Костромського повіту. Згідно з популярною версією, взимку 1612-13 Сусанін був взятий загоном польської шляхти як провідник до села Домніно — вотчини Романових, де знаходився вибраний на престол цар Михайло Федорович, якого поляки хотіли убити. Сусанін, начебто, навмисно завів загін у непрохідний болотистий ліс, за це був замучений.
| Іван Сусанін | |
|---|---|
| рос. Иванъ Сусанинъ | |
 М. І. Скотті «Подвиг Івана Сусаніна» (1851) | |
| Народився | остання третина XVI ст. село Деревеньки чи Деревнищі (нині Сусанінський район, Костромська область) |
| Помер | 1613 поблизу села Домніно (нині Сусанінський район, Костромська область) |
| Підданство | Московське царство |
| Діяльність | сільський староста |
| Суспільний стан | селянин |
| У шлюбі з | Даяна |
| Діти | дочка Антоніда |
Проте дослідники схильні вважати цю версію історично неправдивою з об'єктивних причин і вигаданою кількома роками пізніше задля отримання подарунків від царя[1]. В результаті, царська жалувана грамота зятю Сусаніна Богдану Собініну датована 1619 роком.[2]. Дослідження в цьому напрямку розпочав ще у XIX сторіччі Микола Костомаров. В українській літературі популярна версія, що Сусанін є результатом «народної трансформації» іншої, документально підтвердженої історії — героїчної смерті Микити Галагана, учасника Корсунської битви 1648 року, який добровільно потрапив у полон, щоб під тортурами видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування військ Хмельницького та завести річпосполитські війська в засідку.[3].
Оскільки легенда про Сусаніна-героя набула великої популярності у вигляді усних народних оповідей і переказів, та згодом була перевтілена в художній літературі і в опері М. І. Глінки «Іван Сусанін», в 1838 році в Костромі за наказом імператора Миколи I споруджено пам'ятник Івану Сусаніну (демонтований у 1918 році, новий пам'ятник відкритий у 1968 році). У сучасній Російській Федерації незважаючи на багато сумнівів у достовірності його дій, Сусаніна вважають національним героєм.
У фольклорі та мистецтві
ред.У фольклорі Сусанін широко відомий головним чином завдяки однойменній пісні «Красної плесені»[4].
В офіційному мистецтві образу Сусаніна присвячено ряд творів як-то опера М. І. Глінки «Іван Сусанін», драма М. А. Польового «Подільські ліси», картина М. І. Скотті «Подвиг Івана Сусаніна».
Примітки
ред.- ↑ Александр Бушков.Россия, которой не было. // Бушков А. — OCR: Палек, 1998
- ↑ Жалованная грамота царя Михаила Федоровича крестьянину Богдану Собинину (30 ноября 1619 года)
- ↑ Герой, которого не было. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 13 вересня 2011. [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Красная плесень — Подвиг Сусанина. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- www.hrono.info(рос.)
- www.rulex.ru(рос.)