Калін Іван Петрович

Іван Калін ; молд./рум. Ivan Petrovici Călin
	молд./рум. Ivan Calin
	Іван Калін молд./рум. Ivan Petrovici CălinІван Калін ; молд./рум. Ivan Petrovici Călin
Голова Ради Міністрів Молдавської РСР
	24 грудня 1985 — 10 січня 1990
Попередник	Іван Устіян
Наступник	Петро Паскар
Голова Президії Верховної Ради Молдавської РСР
	10 квітня 1980 — 24 грудня 1985
Попередник	Кирило Ілляшенко
Наступник	Олександр Мокану
Народився	10 березня 1935; с. Плоть, Рибницький район, Молдавська АРСР, Українська СРР, СРСР
Помер	2 січня 2012 (76 років); Кишинів, Молдова
Похований	Центральний цвинтар Кишинева
Відомий як	економіст, політик, дипломат, викладач університету, агроном, політолог, школяр
Країна	Молдова і СРСР
Освіта	Кишинівське училище виноградарства та виноробства (1955) ; Кишинівський сільгоспінститут імені М. В. Фрунзе (1960) ; Вища партійна школа при ЦК КПРС (1969) ; річні курси з підготовки керівних дипломатичних кадрів Дипломатичної Академії МЗС СРСР (1990)
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Політична партія	КПРС/КПРМ (з 1955)
У шлюбі з	Валентина Кузьмівна
	Орден Республіки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калін.

Іван Петрович Калін (молд./рум. Ivan Petrovici Călin) (10 березня 1935, село Плоть, Рибницький район, Молдавська АРСР, Українська СРР, СРСР — 2 січня 2012, Кишинів, Молдова) — молдовський радянський державний діяч, голова Президії Верховної Ради Молдавської РСР — заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1980—1985, голова Ради міністрів Молдавської РСР у 1985—1990^[1]. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної ради Молдавської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991). Депутат Парламенту Республіки Молдова (1998—2010).

Життєпис ред.

Народився в молдовській селянській родині, його рідною мовою була молдовська. Закінчив семирічну школу в рідному селі, після чого вступив до Кишинівського училища виноградарства та виноробства, яке закінчив з червоним дипломом у 1955. Був членом Комсомолу в 1949—1955.

Член КПРС з 1955 року.

У 1960 закінчив Кишинівський сільськогосподарський інститут імені Фрунзе, де в 1958—1960 роках також обирався головою профкому. З 1960 по 1963 рік працював агрономом, заступником голови колгоспу та секретарем парткому колгоспу «Вяца Ноуе» Молдавської РСР.

У 1963 році — інспектор ЦК КП Молдавії.

У 1963—1965 роках — секретар парткому Келераського виробничого колгоспно-радгоспного управління.

У 1965—1967 роках — 1-й секретар Келераського районного комітету КП Молдавії.

У 1967—1969 навчався у Вищій партійній школі при ЦК КПРС, яку закінчив у 1969.

У 1969—1971 роках — 1-й секретар Келераського районного комітету КП Молдавії.

У 1971—1976 роках — завідувач відділу сільського господарства та харчової промисловості ЦК КП Молдавії.

24 січня 1976 — 16 травня 1980 року — секретар ЦК КП Молдавії, одночасно ставши членом Бюро ЦК КПМ.

З 10 квітня 1980 по 24 грудня 1985 року — Голова Президії Верховної Ради Молдавської РСР, одночасно з 24 червня 1980 по 17 червня 1986 року — заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР.

З 24 грудня 1985 року — Голова Ради Міністрів Молдавської РСР. Згідно Конституції СРСР, він автоматично також був членом Уряду СРСР.

10 січня 1990 звільнений з усіх партійних та державних посад. Надалі, закінчивши річні курси з підготовки керівних дипломатичних кадрів Дипломатичної Академії МЗС СРСР в 1990, працював Радником-посланником (Міністром-радником) посольства СРСР, потім Росії, в Румунії (1990—1995).

Був депутатом вищого законодавчого органу республіки понад 35 років, з них як депутат Верховної Ради Молдавської РСР (1967—1990), депутат Парламенту Республіки Молдова (1998—2010). Був обраний депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР (1980—1992) від Молдавської РСР.

У лютому 2008 вийшла у світ книга «Роки боротьби та творення», присвячена подіям новітній історії Молдови^[2].

28 серпня 2009 головував на першому засіданні Парламенту нового скликання як найстаріший депутат^[3]. На цьому засіданні повинні були пройти вибори голови Парламенту Молдови, але парламентська фракція комуністів, що володіла лише 48 мандатами з 101, а значить знаходилася в опозиції, усіма зусиллями прагнула уникнути голосування. Іван Калін, головуючий на засіданні та будучи представником партії комуністів, оголосив перерву, не поставивши це рішення на голосування, внаслідок чого парламентська більшість визнала цю вимогу комуністів необґрунтованою. Внаслідок Калін й інші депутати-комуністи покинули зал засідань, а чотири фракції, які володіють більшістю в 53 з 101 депутата, продовжили засідання самостійно^[4].

Мав науковий ступінь кандидата економічних наук (1977), доктора економічних наук, дипломатичний ранг Надзвичайного та Повноважного Посланника першого класу. Був автором десятків монографій, брошур, статей.

Через важку хворобу відмовився в 2010 балотуватися в парламент нового скликання. Найстаршим депутатом молдовського парламенту став чинний голова КПРМ Володимир Воронін^[5].

Смерть ред.

Помер в ніч з 1 січня на 2 січня 2012 в одній з лікарень Кишинева^[6]. Офіційний некролог, був складений та переданий у ЗМІ від ЦК Партії комуністів Республіки Молдова^[7]. Громадянська панахида за покійним відбулося 4 січня в Будинку Армії. Іван Калін похований на Центральному (Вірменському) цвинтарі в Кишиневі^[8].

Сім'я ред.

Був одружений. Мав двох синів та трьох онуків.

Нагороди ред.

Примітки ред.

↑ Калин Иван Петрович — AZ-library. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Иван Калин: «Республика Молдова была, есть и будет!». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Почти треть молдовских депутатов сохранила свои мандаты — Комсомольская правда. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Молдовский парламент избрал спикером Михая Гимпу — NewsRu. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Умер Иван Калин — Панорама. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Скончался Иван Петрович Калин. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Партия коммунистов выразила соболезнования в связи с кончиной члена Центрального комитета, экс-депутата Ивана Калина. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
↑ Ушел из жизни экс-депутат Партии коммунистов. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

Посилання ред.

[1] Калин Иван Петрович — AZ-library. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2022.

[2] Иван Калин: «Республика Молдова была, есть и будет!». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

[3] Почти треть молдовских депутатов сохранила свои мандаты — Комсомольская правда. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

[4] Молдовский парламент избрал спикером Михая Гимпу — NewsRu. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 27 березня 2015.

[5] Умер Иван Калин — Панорама. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 27 березня 2015.

[6] Скончался Иван Петрович Калин. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

[7] Партия коммунистов выразила соболезнования в связи с кончиной члена Центрального комитета, экс-депутата Ивана Калина. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

[8] Ушел из жизни экс-депутат Партии коммунистов. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]