Єллапрагада Суббарао
| Єллапрагада Суббарао | |
|---|---|
| тел. యెల్లాప్రగడ సుబ్బారావు, англ. Yellapragada Subbarao | |
 | |
| Народився |
12 січня 1895 Бгінаварам, Андгра-Прадеш, Індія |
| Помер |
8 серпня 1948 (53 роки) Нью-Йорк ·інфаркт міокарда |
| Країна |
 США |
| Національність | телугу, індуїст |
| Діяльність | біохімік |
| Alma mater |
Мадраський медичний коледж Гарвардська школа тропічної медицини |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | «Лабораторії Ледерле», підрозділ «Американського ціанаміду» |
| Науковий ступінь | доктор |
| Відомий завдяки: |
Відкриття ролі фосфокреатину і аденозинтрифосфату в роботі м'язів Синтез фолієвої кислоти і метотрексату Відкриття диетилкарбамазину |
| Батько | Джаганнатам Суббарао |
| Мати | Венкамма Суббарао |
| У шлюбі з | Сешагірі Суббарао |
| Особ. сторінка | ysubbarow.info |
 Єллапрагада Суббарао у Вікісховищі | |
Єллапрагада Суббарао (тел. యెల్లాప్రగడ సుబ్బారావు, англ. Yellapragada Subbarao, 12 січня 1895, Бгінаварам, Андгра-Прадеш, Індія — 8 серпня 1948, Нью-Йорк) — індійсько-американський біохімік, що відкрив функцію аденозинтрифосфату як джерела енергії в клітині і синтезував метотрексат для лікування раку.
Молоді роки, освіта ред.
Єллапрагада Суббарао народився четвертим із семи дітей податкового інспектора Джаганнатама й торговки біжутерією Венкамми. Ця незаможна сім'я походила з телугійського брамінського роду, що належав до спільноти Нійогі. Суббарао проживали в Бгімаварамі, у Мадраському окрузі (нині — Західний Годаварі, штат Андгра-Прадеш). Ще коли Єллапрагада був школярем у Раджамундрі, два його брати Пурушоттам і Крішнамурті померли від хвороби спру, або ж від кохінхінської діареї[1], і це згодом вплинуло на рішення Єллапрагади стати медиком.
У 1908 році він утік до священного для індуїстів міста Варанасі, щоб там розбагатіти на продажу бананів прочанам. Коли Єллапрагаду повернули додому, мати наполягла, щоб він учився далі. Син послухався й мав успіхи в навчанні, особливо в математиці, але згодом, зблизившись із членами Місії Рамакрішни, захотів стати санясином, тобто жебрущим монахом. Без материної згоди його не могли прийняти в монаший орден, тож місіонери-кришнаїти порадили йому вивчитися на лікаря [2].
Тільки з третьої спроби він закінчив середню школу в Мадрасі. Склавши проміжний іспит в окружному коледжі, у 1915 році вступив до Мадраського медичного коледжу. Йому матеріально допомагали друзі, зокрема далекий родич Кастурі Сур'янарана Мурті. 10 травня 1919 року Єллапрагада одружився з його дочкою Сешагірі. Підтримавши заклик Ганді бойкотувати британські товари, він носив хірургічний халат із домотканого полотна каді й цим викликав невдоволення M. C. Брадфілда, викладача хірургії. 1921 року Субаррао закінчив коледж, але став тільки ліценціатом медицини і хірургії, а не бакалавром[1].
Безуспішно спробувавши влаштуватися на роботу в Мадраській медичній службі, Суббарао став викладати анатомію в Аюрведичному коледжі Лакшмі Паті в Мадрасі. Вірив у цілющу силу аюрведичних ліків і розпочав дослідження, щоб поставити давню науку на сучасну основу.
Завдяки випадковій зустрічі з американським лікарем, що приїхав, маючи стипендію Рокфеллера, Суббарао змінив свої плани. Керівництво благодійної організації «Малладі Сатьялінгам Найкер» у Какінаді пообіцяло підтримати його, тесть дав гроші, й 26 жовтня 1922 року Суббарао прибув до Бостона.
Життя у США ред.
Спершу він, навчаючись у Гарвардській школі тропічної медицини, не міг знайти роботу за фахом і підробляв нічним сторожем у Бріґамській жіночій лікарні[3]. Закінчивши цей навчальний заклад у червні 1924-го, Субаррао став працювати в ньому молодшим викладачем. Цього ж року разом із Сайрусом Фіске він розробив швидкий калориметричний метод визначення вмісту фосфору в рідинах і тканинах організму[4]. За це Суббарао дістав рокфеллерівську стипендію. З ним же і з Карлом Ломаном у 1929 році Субаррао відкрив аденозинтрифосфат (АТФ) і з'ясував роль АТФ і фосфокреатину в життєдіяльності м'язів. Того ж року він здобув докторський ступінь.
1940 року Субаррао влаштувався працювати на підприємстві «Лабораторії Ледерле» (Lederle Laboratories), підрозділі фірми «Американський ціанамід» (American Cyanamid). Нині це підприємство входить у склад «Ваєт» (Wyeth), який належить фірмі «Пфайзер» (Pfizer). У «Лабораторіях Ледерле» він розробив метод синтезу фолієвої кислоти — вітаміну B9[5], заснований на працях Люсі Віллз. Цей хімікат використовували як ліки проти анемії.
На прохання Сідні Фарбера Субаррао синтезував на основі фолієвої кислоти перші хіміотерапевтичні протиракові препарати. Спочатку, в 1947 році, — аміноптерин, а невдовзі — метотрексат, який і досі широко застосовують[6][7][8]. Він також відкрив препарат диетилкарбамазин (або ж гетразан) — засіб проти філяріатозу, рекомендований Всесвітньою організацією здоров'я[9]. Під керівництвом цього біохіміка у 1945 році Бенджамін Даґґар відкрив перший у світі тетрацикліновий антибіотик — ауреоміцин. Це відкриття завдячує наймасовішому у ті часи науковому експерименту. Американським солдатам, які під час Другої світової війни були в різних місцях світу, доручили збирати в цих місцях зразки ґрунту й передавати їх на аналіз у «Лабораторіях Ледерле». Науковці з'ясовували, чи є в цьому матеріалі природні антибактеріальні агенти, вироблені ґрунтовими грибками[10].
Як ствердив індійський науковець, колишній директор Центру клітинної й молекулярної біології Пушпа Мітра Бгарґава[11], Єллапрагада Суббарао дістав право на американське підданство тільки у 1946 році. З самого початку проживання у США йому регулярно продовжували термін чинності візи, а з 1940-го він мусив носити з собою картку з відбитком свого пальця, з реєстраційним номером 3420564 і з позначкою «чужинець». Що три місяці доводилося повідомляти свою адресу чиновникам міністерства юстиції США. Єллапрагада Суббарао помер від інфаркту. Перед смертю він сказані колегам останні слова: «Якщо Бог дасть мені прожити ще рік-два, то, можливо, ми зможемо лікувати ще одну хворобу»[2].
Запізніле визнання ред.
Єллапрагаді Суббарао досі не віддали належних почестей за його наукові заслуги. Головно тому, що цей учений не вмів сприяти своїм інтересам, виставляти напоказ свою працю й себе самого. Одного разу його адвокат здивувався, дізнавшись, що Субаррао нехтує принцип, якого додержують науковці в усьому світі, — пов'язувати власне ім'я з власною роботою. Він ніколи не давав інтерв'ю для преси, не відвідував зібрань у навчальних закладах і не їздив у лекційні турне[11]. Як написав Сіддгартха Мукерджі про цього науковця, «будь-якого з його досягнень було б досить, щоб гарантувати професуру в Гарварді. Але Суббарао був чужинець, нічний відлюдько, затятий вегетаріанець, що жив в однокімнатному помешканні в середмісті й приятелював тільки з іншими нічними самітниками, як-от Фарбер»[12].
Його колега Джордж Гітчінгс, який з Гертрудою Елайон у 1988 році здобув Нобелівську премію з фізіології і медицини, сказав: «Деякі з нуклеотидів, що їх синтезував Суббарао, згодом довелося відкривати заново іншим працівникам, бо Фіске (мабуть, через заздрощі) не дав внеску Єллапрагади побачити світ»[4].
На честь Субаррао співробітники компанії «Американський ціанамід» назвали гриб Subbaromyces splendens[13]. Вони помістили меморіальну дошку на лабораторії, де він працював. В Індії випущено поштову марку із зображенням Єллапрагади Суббарао, а в Гайдарабаді поставили його бюст. У мадраському Технологічному коледжі Агаппи скликали семінар, присвячений пам'яті Суббарао[4].
У квітні 1950-го Дорон К. Антрім в опублікованій у журналі Argosy статті зауважив:[2] «Ви, мабуть, ніколи й не чули про доктора Єллапрагаду Субаррао. Однак завдяки тому, що він жив, нині ви можете жити й добре почуватися. Бо він жив для того, щоб ви могли жити довше»[14].
Публікації ред.
- Angia, R.B.; Boothe, J.H.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Semb, J.; Stokstad, E.L.R.; Subbarow, Y.; Waller, C.W.; Cosulich, D.B.; Fabrenbach, M.J.; Hultquist, M.E.; Erwin, K.U.H.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M. (1946). The structure and synthesis of the liver L. casei factor. Science. 103 (2683): 667—669. doi:10.1126/science.103.2683.667.
- Angier, R.B.; Boothe, J.H.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Semb, J.; Stokstad, E.L.R.; SubbaRow, Y.; Waller, C.W.; Cosulich, D.B.; Fahrenbach, M.J.; Hultquist, M.E.; Kuh, E.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M. (1945). Synthesis of a compound identical with the L. casei factor isolated from liver. Science. 102 (2644): 227—228. doi:10.1126/science.102.2644.227. PMID 17778509.
- Angier, R.B.; Mowat, J.H.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Semb, J.; Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Subbarow, Y. (1948). The preparation of 2-amino-4-hydroxy-6-keto-5,5-dichlorodihydropyrimidine. Journal of the American Chemical Society. 70 (3): 1274—1275. doi:10.1021/ja01183a502.
- Angier, R.B.; Stokstad, E.L.R.; Mowat, J.H.; Hutchings, B.L.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Semb, J.; SubbaRow, Y.; Cosulich, D.B.; Fahrenbach, M.J.; Hultquist, M.E.; Kuh, E.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M. (1948). Synthesis of pteroylglutamic acid. III. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 25—26. doi:10.1021/ja01181a008.
- Angier, R.B.; Waller, C.W.; Boothe, J.H.; Mowat, J.H.; Semb, J.; Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Subbarow, Y. (1948). Pteridine chemistry. I. Journal of the American Chemical Society. 70 (9): 3029—3031. doi:10.1021/ja01189a058.
- Angier, R.B.; Waller, C.W.; Hutchings, B.L.; Boothe, J.H.; Mowat, J.H.; Semb, J.; SubbaRow, Y. (1950). Pteroic acid derivatives. VI. Unequivocal syntheses of some isomeric glutamic acid peptides. Journal of the American Chemical Society. 72 (1): 74—77. doi:10.1021/ja01157a021.
- Baker, B.R.; Querry, M.V.; Bernstein, S.; Safir, S.R.; Subbarow, Y. (1947). Biotin. IV. A second synthesis of 2-(Œ¥-carboxybutyl)-thiophane-3,4-dicarboxylic acid. Journal of Organic Chemistry. 12 (1): 167—173. doi:10.1021/jo01165a021.
- Baker, B.R.; Querry, M.V.; McEwen, W.L.; Bernstein, S.; Safir, S.R.; Dorfman, L.; Subbarow, Y. (1947). Biotin. VI. Synthesis of biotin and epiallobiotin. Journal of Organic Chemistry. 12 (1): 186—198. doi:10.1021/jo01165a023.
- Bernstein, S.; Binovi, L.J.; Dorfman, L.; Sax, K.J.; Subbarow, Y. (1949). 7-Dehydrocholesterol. Journal of Organic Chemistry. 14 (3): 433—446. doi:10.1021/jo01155a015.
- Bernstein, S.; Sax, K.J.; Subbarow, Y. (1948). 7-Dehydrocholesteryl chloride and bromide. Journal of Organic Chemistry. 13 (6): 837—842. doi:10.1021/jo01164a009.
- Boothe, J.H.; Mowat, J.H.; Hutchings, B.L.; Angier, R.B.; Waller, C.W.; Stokstad, E.L.R.; Semb, J.; Gazzola, A.L.; Subbarow, Y. (1948). Pteroic acid derivatives. II. Pteroyl-γ-glutamylglutamic acid and pteroyl-γ-glutamyl-γ-glutamylglutamic acid. Journal of the American Chemical Society. 70 (3): 1099—1102. doi:10.1021/ja01183a068.
- Boothe, J.H.; Semb, J.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Mowat, J.H.; Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Subbarow, Y. (1949). Pteroic acid derivatives. III. Pteroyl-γ-glutamylglutamic acid and pteroyl-γ-glutamyl-γ-glutamylglutamic acid. Journal of the American Chemical Society. 71 (7): 2304—2308. doi:10.1021/ja01175a010.
- Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Stokstad, E.L.R.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Angier, R.B.; Semb, J.; SubbaRow, Y.; Cosulich, D.B.; Fahrenbach, M.J.; Hultquist, M.E.; Kuh, E.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M. (1948). Synthesis of pteroylglutamic acid. IV. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 27—28. doi:10.1021/ja01181a009.
- Fiske, C.H.; Subbarow, Y. (1927). The nature of the "inorganic phosphate" in voluntary muscle. Science. 65 (1686): 399. doi:10.1126/science.65.1686.401. PMID 17807679.
- Fiske, C.H.; Subbarow, Y. (1929). Phosphorus compounds of muscle and liver. Science. 70 (1816): 381—382. doi:10.1126/science.70.1816.381-a.
- Harned, B.K.; Cunningham, R.W.; Halliday, S.; Vessey, R.E.; Yuda, N.N.; Clark, M.C.; Hine, C.H.; Cosgrove, R.; Subbarow, Y. (1948). Studies on the chemotherapy of filariasis. VI. Some pharmacopynamic properties of 1-diethylcarbamyl-4-methylpiperazine hydrochloride, Hetrazan. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 33 (2): 216—235.
- Hewitt, R.I.; Kushner, S.; Stewart, H.W.; White, E.; Wallace, W.S.; SubbaRow, Y. (1947). Experimental chemotherapy of filariasis. III. Effect of 1-diethylcarbamyl-4-methylpiperazine hydrochloride against naturally acquired filarial infections in cotton rats and dogs. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 32 (11): 1314—1329.
- Hewitt, R.I.; Wallace, W.S.; White, E.; SubbaRow, Y. (1947). Experimental chemotherapy of filariasis. I. Experimental methods for testing drugs against naturally acquired filarial infections in cotton rats and dogs. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 32 (11): 1293—1303.
- Hewitt, R.I.; White, E.; Wallace, W.S.; Stewart, H.W.; Kushner, S.; SubbaRow, Y. (1947). Experimental chemotherapy of filariasis. II. Effect of piperazine derivatives against naturally acquired filarial infections in cotton rats and dogs. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 32 (11): 1304—1313.
- Hultquist, M.E.; Germann, R.P.; Webb, J.S.; Wright Jr, W.B.; Roth, B.; Smith Jr, J.M.; Subbarow, Y. (1951). N-heterocyclic benzenesulfonamides. Journal of the American Chemical Society. 73 (6): 2558—2566. doi:10.1021/ja01150a042.
- Hultquist, M.E.; Kuh, E.; Cosulich, D.B.; Fahrenbach, M.J.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M.; Angier, R.B.; Boothe, J.H.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Semb, J.; Stokstad, E.L.R.; SubbaRow, Y.; Waller, C.W. (1948). Synthesis of pteroylglutamic acid (liver L. casei factor) and pteroic acid. II. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 23—24. doi:10.1021/ja01181a007.
- Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Bohonos, N.; Sloane, N.H.; SubbaRow, Y. (1948). The isolation of the fermentation Lactobacillus casei factor. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 1—3. doi:10.1021/ja01181a001.
- Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Mowat, J.H.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Semb, J.; SubbaRow, Y. (1948). Degradation of the fermentation L. casei factor. II. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 10—13. doi:10.1021/ja01181a004.
- Kushner, S.; Dalalian, H.; Cassell, R.T.; Sanjurjo, J.L.; McKenzie, D.; Subbarow, Y. (1948). Experimental chemotherapy of tuberculosis. I. Substituted nicotinamides. Journal of Organic Chemistry. 13 (6): 834—836. doi:10.1021/jo01164a008.
- Little, P.A.; Oleson, J.J.; SubbaRow, Y. (1948). The effect of nutrition on the tumor response in Rous chicken sarcoma. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 33 (9): 1139—1143.
- Little, P.A.; Sampath, A.; SubbaRow, Y. (1948). The use of antagonists of pteroylglutamic acid in controlling Rous chicken sarcoma. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 33 (9): 1144—1149.
- McKenzie, D.; Malone, L.; Kushner, S.; Oleson, J.J.; SubbaRow, Y. (1948). The effect of nicotinic acid amide on experimental tuberculosis of white mice. The Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 33 (10): 1249—1253.
- Mowat, J.H.; Boothe, J.H.; Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Semb, J.; Cosulich, D.B.; SubbaRow, Y. (1948). Erratum: The structure of the liver L. casei factor (Journal of the American Chemical Society (1948) 70, (14)). Journal of the American Chemical Society. 70 (12): 4275. doi:10.1021/ja01192a622.
- Mowat, J.H.; Boothe, J.H.; Hutchings, B.L.; Stokstad, E.L.R.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Semb, J.; Cosulich, D.B.; SubbaRow, Y. (1948). The structure of the liver L. casei factor. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 14—18. doi:10.1021/ja01181a005.
- Mowat, J.H.; Gazzola, A.L.; Hutchings, B.L.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Semb, J.; Subbarow, Y. (1949). Pteroic acid derivatives. IV. Pteroyl-α,γ-glutamyldiglutamic acid. Journal of the American Chemical Society. 71 (7): 2308—2310. doi:10.1021/ja01175a011.
- Mowat, J.H.; Hutchings, B.L.; Angier, R.B.; Stokstad, E.L.R.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Semb, J.; Subbarow, Y. (1948). Pteroic acid derivatives. I. Pteroyl-Œ±-glutamylglutamic acid and pteroyl-α,γ-glutamyldiglutamic acid. Journal of the American Chemical Society. 70 (3): 1096—1098. doi:10.1021/ja01183a067.
- Safir, S.R.; Bernstein, S.; Baker, B.R.; McEwen, W.L.; Subbarow, Y. (1947). Biotin. IX. A synthesis of dl-dehydrobiotin. Journal of Organic Chemistry. 12 (3): 475—482. doi:10.1021/jo01167a017.
- Safir, S.R.; Kushner, S.; Brancone, L.M.; Subbarow, Y. (1948). Experimental chemotherapy of trypanosomiasis. II. The preparation of compounds related to p-phenylenediguanidine. Journal of Organic Chemistry. 13 (6): 924—932. doi:10.1021/jo01164a024.
- Sanders, M.; Subbarow, Y.; Alexander, R.C. (1948). An effective antiviral synthetic. Texas reports on biology and medicine. 6 (3): 385—395.
- Semb, J.; Boothe, J.H.; Angier, R.B.; Waller, C.W.; Mowat, J.H.; Hutchings, B.L.; Subbarow, Y. (1949). Pteroic acid derivatives. V. Pteroyl-α-glutamyl-α-glutamylglutamic acid, pteroyl-γ-glutamyl-α-glutamylglutamic acid, pteroyl-α-glutamyl-γ-glutamylglutamic acid. Journal of the American Chemical Society. 71 (7): 2310—2315. doi:10.1021/ja01175a012.
- Stewart, H.W.; Turner, R.J.; Denton, J.J.; Kushner, S.; Brancone, L.M.; McEwen, W.L.; Hewitt, R.I.; Subbarow, Y. (1948). Experimental chemotherapy of filariasis. IV. The preparation of derivatives of piperazine. Journal of Organic Chemistry. 13 (1): 134—143. doi:10.1021/jo01159a018.
- Stokstad, E.L.R.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Boothe, J.H.; Waller, C.W.; Angier, R.B.; Semb, J.; SubbaRow, Y. (1948). The degradation of the fermentation Lactobacillus casei factor. I. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 5—9. doi:10.1021/ja01181a003.
- Stokstad, E.L.R.; Hutchings, B.L.; SubbaRow, Y. (1948). The isolation of the Lactobacillus casei factor from liver. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 3—5. doi:10.1021/ja01181a002.
- Subbarow, Y.; Dann, W.J. (1938). The inactivity of β-aminopyridine in blacktongue. Journal of the American Chemical Society. 60 (10): 2565. doi:10.1021/ja01277a506.
- Subbarow, Y.; Dann, W.J.; Meilman, E. (1938). The effect of β-aminopyridine in experimental blacktongue. Journal of the American Chemical Society. 60 (6): 1510—1511. doi:10.1021/ja01273a505.
- Subbarow, Y.; Hastings, A.B.; Elkin, M. (1945). Chemistry of Anti-Pernicious Anemia Substances of Liver. Vitamins and Hormones. 3 (C): 237—296. doi:10.1016/s0083-6729(08)61114-0.
- Subbarow, Y.; Hitchings, G.H. (1939). Pantothenic acid as a factor in rat nutrition [9]. Journal of the American Chemical Society. 61 (6): 1615—1616. doi:10.1021/ja01875a522.
- Subbarow, Y.; Jacobson, B.M.; Prochownick, V. (1936). Studies of the pernicious anemia principle in liver. III. The isolation and properties of a substance with primary therapeutic activity. Journal of the American Chemical Society. 58 (11): 2234—2236. doi:10.1021/ja01302a044.
- Subbarow, Y.; Rane, L. (1939). Pantothenic acid as a growth factor for the Dochez NY5 strain of hemolytic Streptococcus [10]. Journal of the American Chemical Society. 61 (6): 1616. doi:10.1021/ja01875a523.
- Waller, C.W.; Hutchings, B.L.; Mowat, J.H.; Stokstad, E.L.R.; Boothe, J.H.; Angier, R.B.; Semb, J.; SubbaRow, Y.; Cosulich, D.B.; Fahrenbach, M.J.; Hultquist, M.E.; Kuh, E.; Northey, E.H.; Seeger, D.R.; Sickels, J.P.; Smith Jr, J.M. (1948). Synthesis of pteroylglutamic acid (liver L. casei factor) and pteroic acid. I. Journal of the American Chemical Society. 70 (1): 19—22. doi:10.1021/ja01181a006.
Примітки ред.
- ↑ а б «Dr. Yellapragada Subba Rao — A Medical Reasearcher, Inventor of Life Saving Medicines, A Noble Doctor». Bhimavaram.info. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ а б в «A Million Good Turns Around the World Every Day».Yellapragada SubbaRow Archives Online. October 9th, 2011. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку». Київ, Видавництво Жупанського, с. 36
- ↑ а б в R. Parthasarathy (13-mar-2003). «Discoverer of miracle medicines — Y. Subba Row (1895—1948)». The Hindu
- ↑ Farber, S; Cutler, EC; Hawkins, JW; Harrison, JH; Peirce Ec, 2nd; Lenz, GG (1947). «The Action of Pteroylglutamic Conjugates on Man». Science 106 (2764): 619-21. doi:10.1126/science.106.2764.619 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. PMID 17831847 [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Farber et al.'s article, published in the New England Journal of Medicine in 1946, noted Dr Subbarao's work as a foundation for this landmark paper. The paper remains one of the earliest top-cited research articles and is a classic in the field of medicine
- ↑ Farber, Sidney; Farber S, Diamond LK, Mercer RD, et al. (1948). «Temporary remissions in acute leukemia in children produced by folic acid antagonist, 4-aminopteroyl-glutamic acid (aminopterin)». N. Engl. J. Med. 238 (23): 787-93. doi:10.1056/NEJM194806032382301 [Архівовано 9 квітня 2012 у Wayback Machine.]. PMID 18860765 [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Miller, DR (2006). «A tribute to Sidney Farber-- the father of modern chemotherapy». British journal of haematology 134 (1): 20-6. doi:10.1111/j.1365-2141.2006.06119.x. PMID 16803563
- ↑ WHO Report on Global Filaria Control 2002 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ «History of Medicine: Dr. Yellapragada SubbaRow (1895—1948) — He Transformed Science; Changed Lives». Journal of the Indian Academy of Clinical Medicine 2 (1,2). 2001
- ↑ а б medind.nic.in/jac/t01/i1/jact01i1p96.pdf «He Transformed Science, Changed Lives» Pushpa Mitra Bhargava
- ↑ «Імператор усіх хвороб: біографія раку», с. 37
- ↑ Taxon ID 50474. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ Dr. Yellapragada SubbaRow (1895—1948): The man and the method by Kapur, S. & Gupta, S. P. K. in Indian Journal of Experimental Biology, 36(11):1087-92