Єлишевич Григорій Львович
| Єлишевич Григорій Львович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
6 листопада 1948 (75 років) Конотоп | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | поет, журналіст, автор-виконавець | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Жанр | гумор, байка | |||
| Премії | ІІІ місце Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського | |||
|
| ||||
Григорій Львович Єлишевич (нар. 6 листопада 1948 м. Конотоп) — український поет, член НСПУ, НСЖУ та Асоціації діячів естрадного мистецтва. Почесний житель Великої Чернеччини.
Життєпис ред.
Родина ред.
Народився в учительській родині Єлішевича Лева Наумовича та Єлизавети Марківни (до шлюбу Хайсман). На момент народження Григорія його батько саме закінчував Конотопський педагогічний інститут і отримав розподіл до с. Велика Чернеччина.
Навчання ред.
Закінчив школу в с. Велика Чернеччина із золотою медаллю, потім Сумський педагогічний інститут, факультет біології, хімії.
Кар'єра ред.
Після закінчення інституту 2 роки працював на Київщині, потім 3 роки вчителем хімії та біології у Великій Чернеччині. Цим часом друкувався в редакції сумської районної газети «Вперед», публікував гуморески. Невдовзі головний редактор Петро Погребняк запросив до штату, де став завідувачем відділу, який висвітлював сільське господарство, на цій посаді працював 10 років. Саме в цей період Григорій Львович фактично змінив прізвище. Хоча змінилася лише літера «і» на «и» у документах «Єлішевич», а відтепер твори підписувалися Єлишевич. Посприяв цьому Геннадій Петров, бо саме таке написання відповідає українській граматиці.
Творчість ред.
Професійно почав писати з 1974 року. Друкувався у місцевих газетах, у журналі «Перець» та інших відомих українських виданнях: «Вітчизна», «Україна», альманахах «Слобожанщина». З «Перцем» багато років пов'язана творча дружба, де довго був позаштатним співробітником
Учасник фестивалю «Вишневі усмішки», «Сміхограй», «Кролевецькі рушники» та інших. Автор-виконавець власних пісень.
Пише українською та російською мовами. Автор збірок гумору і сатири
- «Не проспіваний романс»
- «Нацькований Рябко»
- «Лає мафію народ»
- «Уроки малого Коки»
- «Щоб сміялись друзі…»
- «Записки смертного»
- «З народом заодно»
- «З усмішкою і любов'ю»
У видавництвах Харкова, Києва та Сум вийшли друком шість його книг сатири та гумору і одна — публіцистики «Записки смертного».
Постійно докладає зусиль у популяризації українського гумору на Сумщині, зокрема, виступив ініціатором відродження обласного фестивалю «Вишневі усмішки» на батьківщині Остапа Вишні — в селі Грунь Охтирського району. Відтак — він незмінний член оргкомітету цього свята.
Його твори виконують заслужені артисти України Василь Будянський, Анатолій Костенко, Ігор Левенець, Лариса Недін, багато молодих виконавців стали лауреатами всеукраїнських конкурсів.
Нагороди ред.
Сімейний стан ред.
Вдівець. Діти: Костянтин Єлішевич та Ірина Вєртікова — журналісти. Онук.
Джерела ред.
- Сумський гуморист Григорій Єлишевич зустрівся із сумськими студентами [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Григорій Єлишевич. Твори [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Гуморист із Сумщини став дипломантом Всеукраїнської престижної премії. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 17 травня 2022.