Єжи Сколімовський

Польський кінорежисер, актор, сценарист і художник

Є́жи Сколімо́вський (пол. Jerzy Skolimowski; нар.5 травня 1938, Лодзь, Польща) — польський режисер, сценарист та актор, поет, художник; представник нової хвилі в польському кіно[1].

Єжи Сколімовський
пол. Jerzy Skolimowski
Є. Сколімовський, 2010
Дата народження 5 травня 1938(1938-05-05) (85 років)
Місце народження Лодзь, Польща
Громадянство Польща Польща
Професія кінорежисер, актор, сценарист
Alma mater Кіношкола в Лодзі
Діти Józef Skolimowskid і Michał Skolimowskid
IMDb ID 0804592
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Єжи Сколімовський у Вікісховищі

Біографія ред.

Мати була культурним аташе в Празі, там само він навчався в середній школі з Мілошем Форманом, Вацлавом Гавелем, Іваном Пассерем[2].

Навчався полоністиці та етнографії в Варшавському університеті. В 1963 закінчив курси режисури Кіношколи в Лодзі. Співавтор фільмів Ніж у воді, Невинні чарівники, в 1964 дебютував як режисер фільму Rysopis.

У 1969 році виїжджає з Польщі. Знімає фільми в Англії, Італії, та Голлівуді. Виграв 10 нагород в тому числі: Золотий ведмідь на міжнародному кінофестивалі в Берліні, нагороди на фестивалях в Каннах та Венеції[3]. Потім все ж повернувся до Польщі для екранізації роману «Фердідурка». Присвятив себе живопису. В 2008 році після тривалої перерви в кар'єрі знімає художній фільм «Чотири ночі з Анною». Його кінострічка «Необхідне вбивство» 2010 року видалась дуже успішною, та здобула дві нагороди на фестивалі в Венеції[4].

Як поет Сколімовський дебютував в 1957 році з віршем Moje rundy в літературному журналі «Нова Культура». Опублікував кілька томів поезії, також написав кілька театральних п'єс.

Як актор знявся в таких фільмах: «Лос-Анжелес без мапи», «Білі ночі», «Операція Сімум», «На самому дні». Знімався зазвичай в ролі росіянина.

Також Єжи був членом журі кінофестивалів у Каннах (1987), Сан-Себастьяні (1998) та Венеції (2000, 2001)[5].

Був почесним членом комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами 2010[6] та на виборах 2015 р.[7].

30 вересня 2011 р. отримав диплом почесного доктора Вармінсько-Мазурського університету[8].

Особисте життя ред.

Був двічі одружений. Його першою дружиною була Ельжбета Чижевська. Другою дружиною була Іоанна Щербіц, також акторка від якої у нього є два сини: Міхал і Юзеф. Юзеф помер 2012 року в Індії від зараження невідомою бактерією. Другий син також займається режисурою та пише сценарії.

Фільмографія ред.

Громадська позиція ред.

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]

Примітки ред.

  1. Biogram Jerzego Skolimowskiego w serwisie Culture.pl. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 23 квітня 2016.
  2. Tadeusz Sobolewski (11 lipca 2008). Bokserski refleks. wyborcza.pl. Процитовано 15 лютого 2010.
  3. Jerzy Skolimowski, nagrody [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
  4. Złoty Lew dla «Somewhere» Sofii Coppoli. Skolimowski z nagrodą [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
  5. Jerzy Skolimowski, ciekawostki [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
  6. Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 maja 2010. Процитовано 26 kwietnia 2014.
  7. Barbara Sowa (16 березня 2015). Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała Lista. dziennik.pl. Процитовано 21 березня 2015.
  8. J. Skolimowski: ślicznie państwu dziękuję [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] (dostęp: 30 września 2011)
  9. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.

Посилання ред.