Євсєєв Микола Іванович
Микола Іванович Євсєєв (1922—1999) — полковник Радянської Армії, учаснник Великої Вітчизняної війни та придушення Угорської революції 1956 року, Герой Радянського Союзу (1956).
| Микола Іванович Євсєєв | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
6 грудня 1922 Курськ, СРСР | |||||
| Смерть |
20 лютого 1999 (76 років) Світловодськ, Кіровоградська область | |||||
| Країна |
 Росія | |||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||
| Рід військ |
 танкові війська | |||||
| Роки служби | 1941-1973 | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання |
 Полковник | |||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна, Угорська революція 1956 року | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія ред.
Микола Євсєєв народився 6 грудня 1922 року у Курську. Після закінчення середньої школи працював інструктором спортивного товариства «Динамо» у Льгові. У червні 1941 року Євсєєв був призваний на службу у Робітничо-селянську Червону Армію. У жовтні 1942 року закінчив Харківське танкове училище. З грудня того ж року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. Брав участь у Сталінградській битві. У 1944 році закінчив Ленінградську вищу офіцерську школу. Після закінчення війни продолжив службу у Радянській Армії. До жовтня 1956 року гвардії майор Микола Євсєєв командував танковим батальйоном 71-го гвардійського танкового полку 33-ї гвардійської механізованої дивізії Окремої механізованої армії, що базувалася у Румунії. Відзначився під час придушення Угорської революції[1].
Батальйон Євсєєва під час штурму Будапешту 3-8 листопада 1956 року діяв у авангарді та на головному напрямку. Він безпосередньо брав участь у боях з повстанцями, знищуючи їх вогневі точки. Незважаючи на ворожий вогонь, Євсєєв зумів евакуювати тіло загиблого полковника Кохановича. Вів переговори з керівниками груп повсталих. Батальйон Євсєєва при мінімальних втратах зі свого боку завдав серйозної шкоди повстанцям, розгромив два їх опорних пункти[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 грудня 1956 року за «мужність та відвагу, проявлені при виконанні військового обов'язку» майор Микола Євсєєв був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 10804[1].
У 1973 году у званні полковника Євсєєв був звільнений у запас. Проживав у місті Світловодську Кіровоградської області, працював директором нафтобази. Помер 20 лютого 1999 року[1].
Був також нагороджений орденом Червоного Прапора та двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, рядом медалей[1].
Примітки ред.
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Жилин В. А. Танковые рыцари соловьиного края. Курск, 2003.
- Золотые Звёзды курян. Воронеж: Центрально-Чернозёмное изд., 1966.