Мико́ла Ка́рпович Є́вич (нар. 1921 — пом. ?) — передовик сільського господарства Української РСР, Герой Соціалістичної Праці (1949).

Микола Карпович Євич
Народився12 квітня 1921(1921-04-12)
Маньківський район, Україна
Померневідомо
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьмеханізатор
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня

Життєпис

ред.

Народився 12 квітня 1921 року на території теперішнього Маньківського району Черкаської області в селянській родині. Дитиною пережив Голодомор в Україні (1932—1933) років.

У 1939 році призваний до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь у оборонних боях на території України. У серпні 1941 року потрапив у полон поблизу Первомайська Одеської (нині — Миколаївської) області. У 1945 році звільнений союзниками.

У 1948 році тракторист насінницького радгоспу «Друга п'ятирічка» Первомайського району М. К. Євич на тракторі ХТЗ одержав урожай пшениці 30,9 центнера з гектару на площі у 150 гектарів, перевиконавши середню виробітку в тракторній бригаді на 25,5 %.

У 1971 році разом з родиною переїхав до Одеської області.

Нагороди

ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 червня 1949 року Євичу Миколі Карповичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Джерела

ред.
  • «Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання». — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.