Попович Євген Оксентович

Євге́н Оксентович Попо́вич (25 червня 1930, Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, нині — Черкаська область — 6 липня 2007, Київ) — український перекладач, філолог-германіст.

Попович Євген Оксентович
Народився	25 червня 1930(1930-06-25) Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	6 липня 2007(2007-07-06) (77 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	філолог, журналіст, редактор, перекладач
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська

Біографія

Народився 25 червня 1930 року в селі Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський університет (1956). За фахом — філолог-германіст.

Працював журналістом (1956—1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957—1967). З 1967 року — на перекладацькій роботі. Перекладав українською прозові твори німецькомовних письменників, німецькомовні твори Ольги Кобилянської.

Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат літературної премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.

Дев'ять видатних романів ХХ століття Г. Белля, М. Вальзера, Г. Гессе, М. фон дер Грюна, Ф. Кафки, Е. М. Ремарка, Й. Рота, М. Фріша, Е. Юнгера, перекладені Євгеном Поповичем з німецької мови, було опубліковано у 1960—1977 роках на сторінках журналу «Всесвіт»

2006 року Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА.

Могила Євгена Поповича на Байковому кладовищі у Києві

Помер Євген Попович 6 липня 2007 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 49а).

Дружина Євгена Поповича Ольга Сенюк також перекладач, — переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен.

Нагороди

• 1992 — Премія імені Максима Рильського.
• 1997 — Премія імені Миколи Лукаша.

Переклади

• Мейєр Рей
  • Украдений ніс
• Генріх Белль
  • Дім без господаря
  • Біля мосту
  • Більярд о пів на дванадцяту
  • Груповий портрет з дамою (перша частина)
• Еріх Марія Ремарк
  • Чорний обеліск
  • Тріумфальна арка
• Франц Кафка
  • Кочегар
  • Новели
  • Америка
  • Перевтілення
  • Верхи на кадовбі
  • Вирок
  • Перед брамою закону
  • Імперське мислення
  • Процес
• Ернст Теодор Амадей Гофман
  • Музичні новели
  • Життєва філософія кота Мура
  • Володар бліх
  • Панна Скюдері
  • Лускунчик і Мишачий король
  • Чужа дитина
• Фрідріх Герштекер
  • На дикому Заході
• Стефан Цвейг
  • Коли вечоріє
• Готгольд Ефраїм Лессінг
  • Лаокоон
  • Мінна фон Барнгельм
  • Емілія Галотті
• Томас Манн
  • Будденброки
  • Трістан
  • Доктор Фаустус
• Герман Гессе
  • Гра в бісер
  • Степовий вовк
• Гюнтер Вайсенборн
  • Голос пана Гезенцера
• Макс фон дер Грюн
  • Маски
  • Місцями ожеледь
• Макс Фріш
  • Штіллер
  • Санта-Крус
• Йоганна Мосдорф
  • Поряд
• Йозеф Рот
  • Ціппер і його батько.
• Ольга Кобилянська
  • Слово зворушеного серця (Щоденники, автобіографії, листи, спогади)
• Йоганн Вольфганг фон Гете
  • Гец фон Берліхінген
  • Вибрані твори, чотири рядки вірша в передмові та редакція (Інститут Гете, 1999)
• Німецькі народні казки
• Бертольд Брехт
  • Поранений Сократ
• Мартін Вальзер
  • Філіпсбурзькі подружжя
• Брати Грімм
  • Шипшинка
• Кристин Нестлінгер
  • Конрад, або дитина з бляшанки
  • Летіть, хрущі
• Гайміто фон Додерер
  • Подвійна брехня
• Бенно Фелькнер
  • Долина гнівного потоку
• Людвіг Вітгенштайн
  • Tractatus Logico-Philosophicus
  • Філософські дослідження
• Ернст Юнгер
  • На Мармурових скелях
• Йоган Фіхте
  • Що таке народ у вищому розумінні цього слова
• Йоганн-Готфрід Гердер
  • Мова і національна індивідуальність^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Фрідріх Дюрренматт
  • Гостина старої дами
• Маріус фон Маєнбург
  • Позначений вогнем
• Норберт Німанн
  • Хто як на це дивиться
• Генріх Гейне
  • Про французький театр
  • Із мемуарів пана фон Шнабелевопського

Окремі публікації

• Це ім'я мене зачарувало — поліглот, та ще й блискучий перекладач // Всесвіт. — 2009. — № 3/4. — С. 198—203 (передруковано у кн. : Наш Лукаш : Спогади у 2-х книгах / Упоряд. Л. Череватенко. — Книга 1. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 526—532).
• Казкова мандрівка від Заходу до Сходу (передмова до казок Вільгельма Гауфа)

Джерела

• Універсальна енциклопедія «Черкащина» / Упоряд. Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 717.
• Відійшов у вічність Євген Попович
• Всесвіт: Некролог
• Помер перекладач Євген Попович

Див. також

• «Ціле життя вчуся мови…» [інтерв'ю Людмили Таран з Євгеном Поповичем, 1996 р.] / Л. Таран // Дивослово. — 2010. — № 6. — С. 51—55.
• Кирпа Г. «Для нас слово було чарівним мечем…» // Слово Просвіти. — 2013. — 27 червня—3 липня. — С. 12.