Окулярник анобонський
| Окулярник анобонський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops griseovirescens Barboza du Bocage, 1893 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник анобонський[2] (Zosterops griseovirescens) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Екваторіальної Гвінеї.
Опис
ред.Довжина птаха становить 12 см, довжина крила 6,2 см, довжина хвоста 2,1 см, вага 11 г[4]. Верхня частина тіла сіра з зеленуватим відтінком. Голова темно-оливково-зелена. Нижня частина тіла білувата, горло і живіт сірчано-жовті, гузка жовта, нижні покривні пера хвоста яскраво-жовті. Боки жовті з коричнюватим відтінком. Крила темно-коричневі з жовтувато-зеленими краями, нижні покривні пера крил білі. Навко очей харчактерні білі кільця. Очі карі, дзьоб чорний, лапи коричневі.
Поширення і екологія
ред.Анобонські окулярники є ендеміками острова Аннобон в Гвінейській затоці. Вони живуть в тропічних лісах, чагарникових заростях і на плантаціях.
Збереження
ред.Попри те, що птах є досить поширеним у межах свого ареалу, МСОП класифікує цей вид як вразливий через обмежений ареал (15 км²) і невелику популяцію (600-1700 птахів).
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops griseovirescens. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
- ↑ Harrison, Michael J.S. (1990). A Recent Survey of the Birds of Pagalu (Annobon) (PDF). Malimbus. West African Ornithological Society. 11 (2): 135—143. Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2016. Процитовано 24 November 2016.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |