Ксилотрех коротковусий
| Ксилотрех коротковусий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Xylotrechus arvicola Olivier, 1795 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Ксилотре́х короткову́сий (лат. Xylotrechus arvicola Olivier, 1795) — вид жуків з родини вусачів.
Xylotrechus arvicola – вид, що входить до групи пан'європейських видів у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал дуже широкий і виходить за межі поширення пан'європейських видів. Охоплює Європу, Кавказ, Закавказзя, Північну Африку, Близький Схід, Малу Азію, Іран та Північний Казахстан. У Карпатському регіоні – звичайний вид, поширений в передгір’ях.
Приурочений до листяних лісових формацій. Комахи трапляються на зрубах та вітровалах, квітів не відвідують. Літ триває з травня по серпень. Заселяє більшість листяних порід.
Передньоспинка, на диску, в грубій, частково зморшкуватій поцяткованості, облямована яскраво-жовтими плямами при основі та на вершині. Забарвлення тіла чорне іноді бурувате, ноги та вусики яскраво-рудого кольору. Надкрила на вершині ледь вирізані, їх зовнішній край слабко витягнений у зубчик. Малюнок на надкрилах аналогічний до такого ж як у X. capricornis з тією відмінністю, що у X. arvicola волосяні перев’язі є дещо ширшими, а основа надкрил облямована жовтою волосяною смугою.
Личинка X. arvicola відрізняється від видів свого роду тим, що на основі пронотуму, терґітів і стернітів середньо- і задньогрудей, а також сегментів черевця відсутні мікроскопічні шипики.
Личинка розвивається два роки.
Література
ред.- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
ред.- Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 12 вересня 2012 у WebCite]