Вікіпедія

Woodhouse Colliery

запропонована вугільна шахта в Англії

Woodhouse Colliery (Вугільна шахта «Вудгауз») — вугільна шахта, що будується поблизу міста Вайтхевен[en] в Камбрії (Англія). Проектом передбачене будівництво першої вугільної шахти в Англії після Asfordby Colliery[en] (з 1987 року). Очікується, що нова копальня забезпечить робочими місцями бідні райони; водночас, проект піддається критиці з боку зелених. У 2019 році графство Камбрія надало дозвіл на проектування.

Woodhouse Colliery
Вугільна шахта Вудгауз
Країна Велика Британія
54°31′31″ пн. ш. 3°35′49″ зх. д. / 54.52550000002777608° пн. ш. 3.597138890028° зх. д. / 54.52550000002777608; -3.597138890028Координати: 54°31′31″ пн. ш. 3°35′49″ зх. д. / 54.52550000002777608° пн. ш. 3.597138890028° зх. д. / 54.52550000002777608; -3.597138890028
ВласникWest Cumbria Mining
Виробнича потужність3 млн тонн на рік
Марка вугіллякоксівне
Рік будівництва2020
Термін служби50 років
Кількість працівників500 (за проектом)
Технологічна схема
Глибина розробки550 м (гранична, за проектом)
Запаси вугілля
Робочі пластиBannock Band (2-3 м), Main Band (2-3м), Sixquarters (до 2,5 м)[1]
Балансові запаси750 млн тонн
Вугільний басейн
(район, родовище)		Камберлендське вугільне родовище
Сайтwestcumbriamining.com
Додаткова інформація

Нову шахту не слід плутати з колишньою вугільною шахтою Woodhouse в місті Бішоп Окленд[en] (Дарем), яка працювала у період між 1835 та 1934 роками.[2]

Історія

ред.

У червні 2014 року компанія West Cumbria Mining оголосила про намір інвестувати 14,7 мільйона фунтів у проект розробки коксівного вугілля вищої якості під морем поблизу Вайтхевена.[3] Проект розпочався раніше, в рамках пошуку та газифікації вугілля для енергетичного використання, але коли було оцінено якість вугілля, це стало причиною переглянути його призначення з метою використання для виготовлення сталі. Таким чином, надалі передбачається використовувати вугілля лише для коксування, а не для енергогенерації. Падіння цін на енергетичне вугілля на світових ринках також спричинило закриття шахт, що видобували лише енергетичні марки вугілля.[note 1][4][5]

Шахта має стати першою глибокою вугільною шахтою в Англії з моменту затоплення Asfordby Colliery в 1987 році.[6]

Шахта зможе видобувати понад 3 млн тонн вугілля на рік з ділянки під Ірландським морем площею 200 км2.[7] Прихильники схеми зазначають, що Британія імпортує 6 млн тонн коксу на рік — більшістю з Австралії та США.[8][note 2][9]

Шахта використовуватиме наявні гірничі виробки з попередніх копалень з видобутку вугілля та ангідриту.[10] Промисловий майданчик шахти буде розташований на колишній території Marchon chemical works, недалеко від Haig Colliery[en] та у передмісті Вудгауз, що знаходиться на південь від центру міста Вайтхевен у Камбрії.[11][note 3][12] Передбачається розробка вугільного пласта до максимальної глибини 550 м.[13]

У 2017 році геологічна команда здійснювала офшорне буріння біля мису Сейнт Біс[en] в скельних породах від 25 м нижче морського дна і до глибини 600 м. Це дозволить визначити якість вугілля та перевірити наявність будь-яких геологічних умов, які могли б вплинути на проектування шахти.[14]

Очікується, що шахта працюватиме 50 років та забезпечить працевлаштування 500 робітників. Запаси шахтного поля оцінюються у 750 млн тонн.[15] 80 % видобутку з шахти обіцяють переправляти на насипний Редкар[en].[8] Конвеєр перемістить вугілля на відстань 2,5 км — з промислового майданчика на навантажувач.[16] Щодня, із суботою включно, курсуватимуть до 6 потягів, хоча компанія визнає, що збільшення руху на залізниці вимагатиме покращення сигналізації на залізничній лінії Cumbrian Coast line[en].[6] Крім того, West Cumbria Mining подала заявку на встановлення сонячної ферми площею 240 га, яка має забезпечити 40 % потреб в електроенергії для гірничих робіт.[17]

West Cumbria Mining належить EMR Capital, компанії, що базується в Австралії, яка вклала понад 20 млн фунтів стерлінгів в підприємство до червня 2017 року. За прогнозами, ще 200 млн фунтів стерлінгів  планується витратити на остаточне випробування, придбання прав та введення в експлуатацію шахти.[6] Очікується, що власне копальня коштуватиме близько 165 млн фунтів.[18]

Перспектива першої в Англії нової вугільної шахти за понад 30 років викликала гнів у частині місцевої громади, з початком виступів групи активістів («38 Degrees») під гаслом «Залишимо камбрійське вугілля в глибині» (англ. "Keep Cumbrian coal in the hole".[12] Мітингувальники зазначили, що підземні робот розвиватимуться у 8 км від басейнів з відпрацьованим ядерним паливом комплексу Селлафілд, а також посилаються на близькість шахти до запропонованого нового ядерного об'єкта в Мурсайді[en].[19] Іншу стурбованість викликає поширеність метану в Камберлендському вугільному родовищі[en]. Протестна група зазначила, що небезпечні рівні газу зробили цей регіон ідеальним тестовим майданчиком лампи Деві в 1816 році.[12][20][note 4][21]

Схвалення та апеляції

ред.

У березні 2019 року засідання планового комітету округу Камбрія одностайно проголосувало за проект, посилаючись на «відчайдушну потребу в робочих місцях, особливо у занедбаних районах поблизу запропонованої нової шахти». Зелені активісти анонсували початок позовної діяльності. Прес-секретар South Lakes Action on Climate Change заявив, що шахта «повністю підірве шанси Камбрії досягти мети щодо викидів».[22]

У листопаді 2019 року уряд вирішив не втручатися в апеляційний процес і констатував, що «…Рада [графства Камбрія] повинна ухвалити рішення». Роботи на майданчику, як очікується, розпочнуться в 2020 році, із стартом видобування вугілля в 2022 році.[23]

Примітки

ред.
  1. ↑ Як, наприклад, Kellingley Colliery в Західному Йоркширі, остання глибока вугільна шахта у Британії, що була закрита після падіння світових цін на вугілля.
  2. ↑ Це було раніше, ніж у 2015 році SSI UK закрили металургійний комбінат у Редкарі, імпорт коксу впав відповідно до попиту, а поставки з Канади повністю припинилися у 2015 році.
  3. ↑ У статті Guardian зазначається, що пропоноване місце будівництва шахти знаходиться на південь від Кендала, але це неправильно. Наступного тижня лист Маріанни Кіркбі виправляє цю помилку.
  4. ↑ Звіт Британської геологічної служби 2004 року містить детальні відомості про метанообільність шахт навколо Вайтхевена; в ньому констатується, що вугілля не варто видобувати через метан та геологічну нестабільність в регіоні. Свердловини, з яких були отримано ці дані, були пробурені на глибину 400 м, але всі вони були розташовані на суходолі, а не в офшорних запасах.

Посилання

ред.
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 6 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Durham Mining Museum - Woodhouse Close Colliery. www.dmm.org.uk. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 липня 2018.
  3. ↑ Plans to restore mining industry. BBC News. 10 червня 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  4. ↑ Lodge, Tony (28 жовтня 2016). Tony Lodge: Old King Coal is dead, but long live British mining. The Yorkshire Post. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  5. ↑ Bounds, Andrew (11 грудня 2015). Date set for closure of UK's last deep mine at Kellingley. Financial Times. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  6. ↑ а б в Bounds, Andy (19 червня 2017). Global demand for coking coal set to revive Cumbria mining. Financial Times. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  7. ↑ Samuel, Juliet (24 травня 2013). Vast coal discovery off Cumbria coast 'could fire up British mining industry'. The Times. с. 57. ISSN 0140-0460.
  8. ↑ а б Leroux, Marcus (17 листопада 2014). Old King Coal makes a comeback in north west. The Times.
  9. ↑ UK coking coal imports by country 2002-2017 | Statistics. statista.com. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 13 липня 2018.
  10. ↑ Lempriere, Molly (23 січня 2018). Mining the UK - Mining Technology. mining-technology.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  11. ↑ Vaughan, Adam (23 березня 2018). Minister cites climate change in rejection of opencast coal mine. The Guardian. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  12. ↑ а б в Birkby, Marianne (28 березня 2018). Cumbrian coal must stay in the ground where it belongs | Letters. The Guardian. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  13. ↑ Hydrological and Hydrogeological Support for Proposed Metallurgical Coal Mine - ESI Consulting. esi-consulting.co.uk. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  14. ↑ Plans on display for West Cumbria coking coal mine. Whitehaven News. 23 червня 2017. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 11 липня 2018.
  15. ↑ Abbott, Jez (20 червня 2017). Planners probe metallurgical coal | Mineral and Waste Planning. www.mineralandwasteplanning.co.uk. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  16. ↑ The Railway Magazine. {{cite magazine}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  17. ↑ 2019 start proposed for work on £165m undersea mine off West Cumbria coast. News and Star. 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  18. ↑ Lea, Robert (20 березня 2019). First deep coal mine since 1980s approved. The Times. № 72,799. с. 40. ISSN 0140-0460.
  19. ↑ Protesters march in the rain against St Bees coal mine plans. North West Evening Mail. 11 вересня 2017. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2018.
  20. ↑ Untitled. Cumberland Pacquet and Ware's Whitehaven Advertiser. 9 квітня 1816. с. 3. OCLC 18699629.
  21. ↑ Jones, NS; Holloway, S; Creedy, DP; Garner, K; Smith, NJP; Browne, MAE; Durucan, S (2004). UK Coal Resource for New Exploitation Technologies Final Report (PDF). Nora.nerc.ac.uk. British Geological Society. с. 103—104. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  22. ↑ Whitehaven deep coal mine plan moves step closer. BBC News. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019.
  23. ↑ First UK deep coal mine in decades to go ahead. BBC News. 2 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Woodhouse_Colliery&oldid=41012029