Viohalco
Тип Публічна
Форма власності S.A.
Галузь Метали, промислове виробництво
Лістинг на біржі Athex: VIO
Euronext: VIO
ISIN BE0974271034
Засновано 2013
Штаб-квартира Брюссель[d]
Продукція Алюміній, мідь, сталь, стальні труби, дріт та кабелі, технології та дослідження та розробка, переробка відходів та система управління відходами, розробка нерухомості
Виторг 3.721 млрд. (2017)
Чистий прибуток €83.8 млн. (2017)
www.viohalco.com

Viohalco S.A. (грец. Βιοχάλκο Α.Ε.) (Viomichania Chalkou kai Alouminiou Company) — корпорація грецької важкої промисловості, створена в 1937 році, дебютувала на Афінській фондовій біржі в 1947 році і входить до індексу FTSE / Athex Large Cap..[1]

Компанія складається з десятків різних компаній, що займаються виробництвом металів, торгівлею сталлю та алюмінієм. Її президент, Нікос Стасінопулос, є одним з найбагатших бізнесменів Греції. Масштаб цієї корпорації видно в тому, що 7 відсотків експорту Греції здійснюється нею. Загальний обсяг продажів Viohalco за 2006 рік склав близько 2,5 мільярдів євро, з прибутком у розмірі 298 мільйонів євро — на 68 відсотків більше, ніж у попередньому році (прибутки від продажу з січня по вересень 2006 року).

Viohalco активно інвестувала в Румунію, Болгарію[2] та Велику Британію. Серед публічно заявлених планів компанії — розвиток операцій в Росії і Сербії і будівництво енергетичного заводу на материковій Греції на початку 2010 року. Viohalco — великий власник землі в Греції і на Балканах.

У 2013 році Viohalco перенесла свою штаб-квартиру з Афін до Брюсселя.[3] 22 листопада 2013 року вона була перелічена на Euronext.[4]

Примітки ред.

  1. Viohalco [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.] TheBestFromGreece.com
  2. Viohalco's Bulgarian unit enters into investment agreement with Gestamp. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  3. Greek metals group Viohalco to move base to Belgium. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  4. VIOHALCO Market Information. Euronext. 11 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.

Посилання ред.