Utricularia magna — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Utricularia magna
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Пухирник (Utricularia)
Вид:
U. magna
Біноміальна назва
Utricularia magna
R.W.Jobson & Baleeiro, 2018

Етимологія

ред.

Видовий епітет від лат. magnus — «великий» і стосується надзвичайно великих пасток[1].

Біоморфологічна характеристика

ред.

Середня, наземна, трав'яниста, ймовірно, однорічна рослина. Ризоїди капілярні, прості, у довжину до 20 мм. Столони нечисленні, ниткоподібні, порожнисті, у довжину 20–30 мм, у товщину 0.2–0.3 мм. Листки численні; пластинка зворотнояйцеподібна чи лінійно-зворотнояйцеподібна, 5–10 × 0.1–0.22 мм, верхівка закруглена. Пастки численні, 1.2–7.2(10) мм завдовжки, рот базальний. Суцвіття поодинокі чи попарно, прямовисні, 150–270(300) мм завдовжки. Квітки 1–4, попарно на витягнутій осі. Частки чашечки нерівні; верхня частка ≈ 3 мм завдовжки, 2.2 мм завширшки, широкояйцеподібна з закругленою верхівкою; нижня частка ≈ 1.7 мм завдовжки, 1.2 мм завширшки, з виїмчастою верхівкою. Віночок світло-пурпуровий чи світло-ліловий, 12–13 мм завдовжки. Коробочка куляста, 3.5 мм у діаметрі. Насіння зворотнояйцеподібне, ≈ 0.5 × 0.22 мм. Пилок ≈ 28 × 28 мкм. Квіти і плоди фіксуються в січні — квітні[1].

Середовище проживання

ред.

Вид росте в Австралії — Західна Австралія[2].

Відомий лише з південного краю природного заповідника Принс-Ріджент, де він обмежений тротуарами з пісковика[1].

Примітки

ред.
  1. а б в Jobson, R. W.; Baleeiro, P. C.; Barrett, M. D. Six new species of Utricularia (Lentibulariaceae) from Northern Australia // Telopea. — 2018. — Вип. 21. — С. 57–77. — DOI:10.7751/telopea12630. (англ.)
  2. Utricularia magna. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 04.03.2022. (англ.)