Utricularia bifida — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Utricularia bifida
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Пухирник (Utricularia)
Підрід: Utricularia subg. Bivalvaria
Секція: Utricularia sect. Oligocista
Вид:
U. bifida
Біноміальна назва
Utricularia bifida
L., 1753

Біоморфологічна характеристика

ред.

Однорічник, наземний. Ризоїди і столони капілярні, розгалужені. Стебло (столони) мономорфне, ниткоподібне. Пастки на столонах і листках, на ніжках, кулясті, 0.5–1 мм. Листки виходять із столонових вузлів, нечисленні чи численні, на ніжках, листкові пластинки, від вузьколінійних до лінійно-ланцетних, 7–20(30) × 1–4 мм, плівчаста, гола, жилка 1, основа послаблена, край цільний, верхівка від закругленої до майже гострої. Суцвіття прямовисне, 2–40 см, 1–16-квіткові, голі. Частки чашечки 3–4 мм у період цвітіння й 5–6 мм при плодах, голі; віночок жовтий, 6–10 мм. Коробочка широко еліпсоїдної форми, 2.5–3 мм. Насіння косо-зворотно-яйцеподібне, 0.4–0.6 мм[1].

Поширення

ред.

Зростає від південного сходу Азії до Австралії: Австралія, Китай, Гонконг, Макао, Корея, Японія, Тайвань, Бангладеш, Індія, Шрі-Ланка, Непал, Індонезія, Папуа Нова Гвінея, Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд, В'єтнам, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Палау, Гуам[2][3][4].

Населяє вологий ґрунт і скелі, рисові поля, болота, вологі пасовища; від рівня моря до 2100 метрів[1][2].

Використання

ред.

Його використовували для лікування сечостатевих захворювань[2].

Примітки

ред.
  1. а б Utricularia bifida. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  2. а б в Zhuang, X. (2011). Utricularia bifida. The IUCN. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  3. Utricularia bifida. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  4. GRIN