Ubi panis ibi patriaлат., дослівно — Де хліб, там батьківщина, сутнісно — Де є мій хліб (моя їжа), там є моя батьківщина) — латинська сентенція, яка за твердженням Гектора Сент-Джона де Кревкера (англ. J. Hector St. John de Crèvecœur) є девізом усіх емігрантів і іммігрантів.
За своєю формою ця сентенція є дуже близькою до іншого девізу, який, можливо, був первинним і використовувався як мотто осіб, для яких власний добробут переважив патріотизм — Ubi bene ibi patria (дослівно — «Де добре, там батьківщина», сутнісно — «Де мені добре, там (моя) батьківщина»).
Своєю чергою, цей останній вислів за змістом нагадує фразу вірша античного римського поета Марка Пакувія (лат. - Marcus Pacuvius, бл. 220—130 рр. до н. е.), яку в роботі Tusculanae Quaestiones цитує Цицерон: Patria est ubicumque est bene.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Commentary by J. B. Bamborough with Martin Dodsworth, in The Anatomy of Melancholy, Oxford University Press, 1989, vol. V, p. 242 (commentary on 2174:27-8).

ПосиланняРедагувати

Encyclo:Ubi panis ibi patria (анг.)
ROSS E. PAULSON Ubi Panis Ibi Patria: Reflections on American Identity (анг.)
American Narrative: :Ubi panis ibi patria (анг.)[недоступне посилання з червня 2019]