Відкрити головне меню

Сенте́нція (від лат. sententia, буквально думка, судження) — коротка латинська апофегма, як правило з античного джерела, цитована поза контекстом.

Таку назву було прийнято вже в римській риториці, Квінтіліан у «Повчанні оратору» присвячує сентенції окрему главу[1]. Сентенція, вважає Квінтіліан, це те ж саме, що греки називають γνώμη, а названа так з тієї причини, що «схожа на поради або декрети» ( similes sunt consiliis aut decretis).

В Середні століття були популярні збірки сентенцій, розташованих за алфавітом.

Інші значенняРедагувати

  • вирок військового суду в Росії в 1720–1917.
  • застаріла назва судового рішення, вироку.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Inst. orat. 8.5.

ПосиланняРедагувати