АПЧ «Трешер»
USS Thresher (SSN-593)
USS Thresher;0859306.jpg
Під прапором США США


Спуск на воду 9 липня 1960 року


Сучасний статус Затонув 10 квітня 1963 року


Основні характеристики
Тип корабля АПЧТ


Класифікація НАТО Thresher/Permit class


Швидкість (надводна) 15 вузлів (28 км/год)


Швидкість (підводна) 28 вузлів (52 км/год)


Робоча глибина занурення 400 м


Автономність плавания 75 днів , 150000 миль (245 000 км ходу)


Екіпаж 112 осіб


Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 84,86 м


Ширина корпусу найб. 9,63 м


Середня осадка (по КВЛ) 7,67 м


Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 12-18 торпеди


Ракетне озброєння 4-6 протичовнових КР UUM-44 SUBROC , 4 протикорабельні КР  UGM-84 Harpoon,


USS Thresher (SSN-593) — атомний підводний човен ВМС США, головний корабель однойменного типу, що 10 квітня 1963 року загинув в Атлантичному океані з усім екіпажем.

Проєкт та побудоваРедагувати

Thresher був задуманий як глибоководний човен-винищувач, який мав полювати на човни супротивника. Він був запроєктований оперувати на глибинах порядка 400 метрів (1300 футів), що було рекордним на той час. Закладення підводного човна «Трешер» сталося 28 травня 1958 року на Портсмутській верфі. Вже через два роки, 9 червня 1960, року човен був спущений на воду, ще через рік був переданий флоту.

СлужбаРедагувати

 
Атомний підводний човен «Трешер»

У 19611962 роках «Трешер», як головний корабель свого типу, пройшов програму випробувань в Атлантичному океані та Карибському морі. У вересні 1961 року човен брав участь у морських навчаннях Nuclear Submarine Exercise (NUSUBEX) 3-61, які пройшли біля північно-східного узбережжя США.

ЗагибельРедагувати

 
Фрагменти «Трешера» на дні

10 квітня 1963 року підводний човен «Трешер» в супроводі рятувального човна ASR-20 Skylark («Жайворонок») вийшов в море для проведення глибоководного зануреня. Їх метою була перевірка міцності корпусу на глибинах близько 300 м. На борту човна, окрім 16 офіцерів та 96 членів екіпажу, знаходились 17 інженерів-техніків.

О 7 годині 47 хвилин підводний човен приступив до занурення. О 9 годині 30 хвилин з борту субмарини було отримано повідомлення про наявність певних проблем, а вже через 4 хвилини Skylark отримав останнє повідомлення. Після цього на кораблі змогли розпізнати шуми, що були охарактиризовані як «тріск корпусу, що ламається».

Для того, щоб заспокоїти суспільну думку (не виключалась версія атомного реактора) було проведено масштабну пошукову операцію, що завершилась успіхом вже в 1964 році: підводний човен був знайдений та сфотографований.

Причини катастрофиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати