«Осмонд Інгрем» (англ. USS Osmond Ingram (DD-255) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Клемсон» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.

«Осмонд Інгрем» (DD-255)
USS Osmond Ingram (DD-255)
Американський есмінець «Осмонд Інгрем»
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Клемсон»
Держава прапора США США
Належність  Військово-морські сили США
На честь єдиний корабель американських ВМС, названий на честь матроса Осмонда Інгрема, кавалера медалі Пошани
Корабельня Bethlehem Shipbuilding Corporation, Квінсі, Массачусетс
Закладено 15 жовтня 1918
Спущено на воду 23 лютого 1919
Введено в експлуатацію 28 червня 1919
На службі 19201946
Перекваліфікований 2 серпня 1940 року на малий гідроавіаносець
22 червня 1944 року на швидкісний транспорт
Виведений зі складу флоту 21 січня 1946
Статус 17 червня 1946 року розібраний на брухт
Нагороди 6 бойових зірок
Почесна стрічка Президентської відзнаки частині США на Бойовий прапор
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Війна на Тихому океані
* Битва за Лусон
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1215 т (стандартна)
1308 т (повна)
Довжина 95,81 м
Ширина 9,68 м
Осадка 3,0 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
4 × водотрубних котли
Гвинти 2
Потужність 26 500 к.с.
Швидкість 35 вузлів (65 км/год)
Дальність плавання 4900 миль (9100 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 122 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 4 × 102-мм універсальні гармати Mark 4"/50
1 × 76-мм гармата Mark 3"/23
Торпедно-мінне озброєння 12 (4 × 3) × 533-мм торпедних апаратів

Есмінець «Осмонд Інгрем» закладений 15 жовтня 1918 року на верфі Bethlehem Shipbuilding Corporation (Fore River Shipyard) у Квінсі, де 23 лютого 1919 року корабель був спущений на воду. 28 червня 1919 року він увійшов до складу ВМС США. Есмінець брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці та на Тихому океані, супроводжував атлантичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях корабель заохочений шістьма бойовими зірками та Президентською відзнакою.

Історія служби ред.

24 червня 1922 року після кількох років служби в Атлантичному флоті, «Осмонд Інгрем» вивели з експлуатації до резерву і перевели до Філадельфії. Літом 1940 року корабель зняли зі зберігання, провели модернізацію в малі гідроавіаносці та під номером AVD-9 22 листопада 1940 року він повернувся до бойового складу флоту. 15 січня 1941 року вийшов до пункту базування в порту Сан-Хуан, Пуерто-Рико. Зоною патрулювання гідролітаків, що базувалися на «Осмонд Інгрем», був район Тринідад, Сан-Хуан, Антигуа. Потім корабель перевели до зони Панамського каналу, з базуванням на Салінасі, Еквадор та на Галапагоських островах до червня 1942 року.

До кінця 1942 року «Осмонд Інгрем» після перероблення знову на есмінець, він входив до складу ескортних сил, що діяли між Тринідадом, Ресіфі та Белемом. Потім перейшов до Північної Атлантики, де виконував завдання щодо протичовнового супроводження союзних конвоїв. 13 грудня 1943 року «Осмонд Інгрем», діючи у Центральній Атлантиці західніше Канарських островів у складі ескортної групи ескортного авіаносця ВМС США «Боуг», у взаємодії з палубними літаками «Евенджер» і «Вайлдкет» та есмінцями «Джордж Баджер», «Клемсон» та «Дюпон» глибинними бомбами та торпедами потопив німецький підводний човен U-172.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела

Посилання ред.

  • USS Osmond Ingram (AVD 9). на uboat.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
  • USS Osmond Ingram (DD-255/ AVD-9/ APD-35) [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Osmond Ingram (Destroyer No. 255) [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  • USS OSMOND INGRAM (DD-255 / AVD-9 / APD-35) [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • USS Osmond Ingram (DD-255) [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Література ред.

  • Chesneau, Roger & Kolesnik, Eugene M Conway's All the World's Fighting Ships 1860—1905. — Conway Maritime Press. — Greenwich: 1979. — ISBN 0-8317-0302-4
  • Шишов А. А. Эскадренные миноносцы США (1916—1922). — СПб.: Крепость, 2001. — Т. 1. — 256 с. — (Боевые корабли мира). — 2000 экз. — ISBN 5-94291-005-1.