USS Greeneville (SSN-772)
«Грінвілл» (англ. USS Greeneville (SSN-772)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 61-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став першим кораблем ВМС США з такою назвою, Підводний човен названий на честь міста Грінвілл, штат Теннессі, батьківщини 17-го президента США Ендрю Джонсона.[1] Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій. Субмарина належить до третьої серії (Flight III) модифікації підводних човнів типу «Лос-Анжелес».
| «Грінвілл» | ||
|---|---|---|
| USS Greeneville (SSN-772) | ||
.jpg) | ||
| Порт приписки | Перл-Харбор , Гаваї, США | |
| Спуск на воду | 17 вересня 1994 року | |
| Сучасний статус | в активній службі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | ПЧАРК | |
| Класифікація НАТО | Los Angeles class | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 32 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 240 метрів | |
| Екіпаж | 122 (12 офіцерів) | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 метра | |
| Ширина корпусу найб. | 10 метрів | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 метра | |
| Водотоннажність надводна | 6096 тонн | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4х533-мм торпедні апарати, призначені для стрільби торпедами Mk.46, Mk.48, а також ракетами Harpoon (6-8 ракет) | |
| Ракетне озброєння | 12 вертикальних шахт, призначених для пусків ракет Harpoon і Tomahawk. | |
Історія створення ред.
Контракт на будівництво був присуджений 14 грудня 1988 року компанії Newport News Shipbuilding, сухий док якої розташований в Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія. Церемонія закладання кіля відбулася 28 лютого 1992 року. 17 вересня 1994 року відбулася церемонія хрещення і спуску на воду. Хрещеною матір'ю стала Тіппер Ґор, друга леді США в період з 1993 по 2001 рік, дружина Альберта Ґора, 45-го віце-президента Сполучених Штатів Америки. Субмарина введена в експлуатацію 16 лютого 1996 року на військово-морській базі в Норфолк. Порт приписки Перл-Харбор, Гаваї.
Історія служби ред.
Функціональні випробування човна проводились біля східного узбережжя США з лютого по липень 1996 року. Під час якого покращились шумоізоляція та надійність технологій на борту. Також човен був модернізований для транспортування глибоководних рятувальних підводних човнів.
9 лютого 1997 року підводний човен покинув верф в Ньюпорт-Ньюс для морських випробувань після завершення обмеженого ремонту. 4 березня покинув Норфолк для транзитного переходу в порт приписки Перл-Харбор, Гаваї, куди прибув 11 квітня.
22 липня 1998 року покинув порт приписки Перл-Харбор для свого першого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 22 січня 1999 року.
З 25 травня по 2 серпня 2000 року човен було розгорнуто в східній частині Тихого океану. 13 вересня прибув в сухий док №2 військово-морської верфі в Перл-Харбор для проходження тримісячного докового ремонту. З 19 по 20 грудня проходив морські випробування.
9 лютого 2001 року під час проведення повсякденних операцій приблизно в 9 милях на південь від Дайамонд-Хед, Гонолулу, Гаваї, човен зіткнувся з японським траулером «Ehime Maru», який затонув через 5 хвилин після зіткнення. Траулер був навчальним кораблем японської рибальської школи, на борту якого перебувало 13 студентів і викладачів. Всього на борту знаходилося 35 осіб, 26 з яких були врятовані відразу. 12 з них отримали незначні травми.[2] В результаті аварії 9 людей загинули, серед них чотири 17-ти літніх студента, два викладача і три члени екіпажу траулера. 20 лютого підводний човен прибув в сухий док в Перл-Харбор для оцінки збитку.[3][4] З 11 по 12 квітня проходив морські випробування. 15 серпня покинув Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 27 серпня човен сів на мілину при вході в порт в Сайпан, Північні Маріанські острови. З 28 серпня по 21 вересня перебував на ремонті на військово-морській базі Апра, острів Гуам, Тихий океан. 23 грудня прибула з чотириденним візитом в Манамі, Бахрейн. 27 січня 2002 року підводний човен і десантний транспортний док USS «Ogden» (LPD 5) зіткнулися в міжнародних водах в Аравійському морі. В результаті зіткнення кораблі отримали незначні пошкодження, про потерпілих не повідомлялося. 3 березня субмарина повернулася в порт приписки після завершення розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.
03 вересня 2003 року човен залишив порт приписки для запланованого розгортання в складі експедиційної ударної групи універсального десантного корабля USS «Peleliu» (LHA 5) в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту, з якого повернувся 27 лютого 2004 року.
У період з 25 по 27 березня 2006 року в гавайських водах човен взяв участь у серії навчань проти підводних бойових дій. В навчаннях взяли участь інші атомні підводні човни - «Сівулф», «Шаєнн», «Тусон» та «Пасадена».[5]
17 листопада 2006 року покинула порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернулася 17 травня 2007 року. 15 жовтня покинула порт приписки і попрямував на верф Портсмут ВМС США в Кіттері, штат Мен, для проходження модернізації, яка була завершена протягом 15 місяців. 14 листопада 2008 року покинув сухий док на тиждень раніше запланованого терміну.
З 2010 року підводний човен несе службу в запланованих розгортаннях в західній частині Тихого океану.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Історія човна [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ USS Greeneville (SSN 772). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ CNN.com – U.S. sub hits Japanese fishing vessel, 10 missing. Архів оригіналу за 11 квітня 2005. Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ USS Greeneville (SSN 772) incident. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ The USS Greeneville (SSN 772) sits in Dry Dock #1 at the Pearl Harbor Naval Shipyard.
- ↑ Lincoln Carrier Strike Group Conducts Undersea Warfare Training. Архів оригіналу за 13 вересня 2007. Процитовано 3 березня 2021.